Будинок барона Гессельбейна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок барона Гессельбейна

50°26′49″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.44698800002777261° пн. ш. 30.52727600002777919° сх. д. / 50.44698800002777261; 30.52727600002777919Координати: 50°26′49″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.44698800002777261° пн. ш. 30.52727600002777919° сх. д. / 50.44698800002777261; 30.52727600002777919
Тип будівля
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування України місцевого значенняd
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектурний стиль архітектура модерну
Архітектор Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович і Шлейфер Георгій Павлович
Мапа
CMNS: Будинок барона Гессельбейна у Вікісховищі

Кам'яни́ця баро́на Ге́ссельбейна — колишній прибутковий будинок на вулиці Городецького, 15 (у місцевості «Київський Париж»[1]). Один із перших яскравих зразків раннього модерну[2]. Пам'ятка архітектури та містобудування[3][4].

Історія ділянки[ред. | ред. код]

Будинок у 1933 році

Кам'яниця розташована на території колишньої садиби Мерінга. 1895 року спадкоємці професора Фрідріха Мерінга продали її Акціонерному товариству київського житлового будівництва за 1,8 мільйона карбованців.

Садибу швидко забудували п'яти- та шестиповерховими прибутковими будинками у стилях модерну, неоренесансу, необароко та неоготики. Місцевість перетворилася на визначний з архітектурної точки зору житловий район, який кияни неофіційно прозвали «Київським Парижем»[5].

У 1901-1903 роках на новій вулиці на замовлення прусського барона Вільгельма Гессельбейна звели прибутковий будинок у стилі модерну.

Архітектори достеменно невідомі. Існує припущення, що проект будинку підготували архітектори Едуард-Фердинанд Брадтман і Георгій Шлейфер[2]. Будівельні роботи виконала контора Я. Файбишенка[6][7].

Після встановлення в Києві радянської влади будинок націоналізували й облаштували в ньому комунальні квартири для робітників і службовців.

1941 року під час відступу Червоної армії з Києва будівля серйозно постраждала у наслідок «вересневого підриву» радянськими диверсантами.

Відновлена у 1948 році. Під час реконструкції на фасаді вказали помилкову дату будівництва — 1886 рік, — яка потрапила в наказ Міністерства культури і туризму України[3][8].

Архітектура[ред. | ред. код]

Підковоподібна арка головного входу

П'ятиповерхова, цегляна, тинькована, прямокутна у плані споруда з чотирма секціями зведена на червоній лінії вулиці. Має симетричну композицію з «енергійно розробленим фасадом»[9]. Парадний вхід акцентований підковоподібною декоративною аркою. Центральна частина увінчена параболічним фронтоном. Його окреслення повторюється у фігурному парапеті. Фасад оздоблений барельєфами і ліпним орнаментом[2].

Декоративне оформлення парадного фасаду[ред. | ред. код]

Парадний фасад оформлений квітковими орнаментами. Ковані ґрати балконів продовжують квіткову тему.

Фронтон будинку прикрашений маскою Хроноса. Замковий камінь арки — стилізована герма, увінчана головою жіночого божества, матері Зевса — титаніди Реї (Кібели). Голови корибантів, демонів рослинних сил землі, прикрашають тяги будинку[8].

На фасаді поданий архітектурно оздоблений номер будинку[10].

  • Декор
  • Маска Хроноса
    Маска Хроноса
  • Голова титаніди
    Голова титаніди
  • Голови корибантів й оздоблений номер будинку
    Голови корибантів й оздоблений номер будинку

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Київ. Вулиця Городецького. Колишній Київський Париж. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
  2. ↑ а б в Житловий будинок, поч. 20 ст. на вул. Городецького архітектора, 15. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
  3. ↑ а б Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.09.2006 № 747/0/16-06 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15.12.2017. Процитовано 01.12.2017.
  4. ↑ Пам'ятки. Вулиця Архітектора Городецького. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
  5. ↑ Забудова Києва доби класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським / Кальницький М. Б., Кондель-Пермінова Н. М.. — К. : Варто, 2012. - С. 191.
  6. ↑ Замовники, архітектори, підрядники/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
  7. ↑ Прогулянка по вулиці Городецького в Києві. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
  8. ↑ а б Колыбель духа (ул. Городецкого, 15). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2017.
  9. ↑ Архітектурні стилі/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2017.
  10. ↑ Додаткові ознаки на фасадах/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

Неокласицизм
Замок Фроммета Будинок Майкапар Замок Річарда
Неоготика
Київський ренесанс
Андріївський узвіз, 11 • Будинок на Антоновича, 23 • Антоновича, 32 • Будинок Бендерського (В. Васильківська, 25) • Бульварно-Кудрявська, 30/13 • Велика Житомирська, 38 • Будинок Вертипороха • Володимирська, 18/2 • Будинок на Володимирській, 40/2 • Будинок Гольденберга (Хмельницького, 33/34) • Будинок Зюкова • Будинок на Жилянській 43-Б • Будинок з іфритами (Симона Петлюри, 11/106) • Будинок Каплера • Будинок Йосифа Кімаєра • Будинок із левами на Євгена Чикаленка, 11 • Будинок із левами на Євгена Чикаленка, 33 • Будинок із левами на бульварі Шевченка, 48-А • Будинок Майкапар (Лютеранська, 6) • Будинок Мартоса та Верховського (Хмельницького, 40/25) • Будинок Микільського собору (Івана Мазепи, 11) • Будинок Самонова (Хмельницького, 30/10) • Сагайдачного, 10/5 • Сагайдачного, 22/1 • Сагайдачного, 25 • Будинок Сироткіна • Гетьмана Павла Скоропадського, 1 • Будинок Фалера (В. Васильківська, 10) • Будинок на Хмельницького, 12/14 • Хрещатик, 46 • Будинок Шампаньєра (Хмельницького, 44) • Садиба (Ярославів Вал, 16) • Ярославів Вал, 28/29
Модерн
Будинок Септера • Будинок барона Гессельбейна • Будинок із вежею на Рейтарській, 20/24 • Будинок зі зміями • Будинок грецького монастиря (Контрактова площа, 2-Б) • Будинок з ірисами • Будинок Козеровського (Костельна, 7) • Будинок із котами • Будинок Крушевської (Хмельницького, 32) • Велика Житомирська, 6 • Будинок із левами (В. Житомирська, 23) • Жилянська, 37/97 • Будинок Лучицьких • Будинок Мороза • Будинок на Омеляновича-Павленка, 14/12 • Будинок із Паном і німфами (Лютеранська, 15) • Будинок із химерами • Садиба Родзянка (Ярославів Вал, 14) • Будинок на Саксаганського, 2/34 • Будинок на Саксаганського, 12 • Будинок на Саксаганського, 26/26 • Будинок на Саксаганського, 36 • Січових Стрільців, 40/1 • Будинок на Спаській, 6-А • Стрілецька, 28 • Тарасівська, 6-А • Садиба Ханенків • Будинок на Хрещатику, 6
Еклектизм, історизм
Будинок на Бульварно-Кудрявській, 35 • Будинок на Володимирській, 23/27 • Будинок Гінзбурга • Гоголівська, 32 • Садиба на Дмитрівській, 19 • Будинок із драконами (Рейтарська, 31/16) • Кам'яниця з драконами (Шевченка, 19) • Будинок із каріатидами на Липинського • Будинок Клуга (Саксаганського, 96) • Будинок на Назарівській 9 • Будинок на Ольгинській, 2/1 • Будинок із левами (Петлюри, 2/4) • Будинок на Басейній, 1/2 • Кам'яниця на Рейтарській, 9 • Будинок на Сагайдачного, 8 • Будинок на Сагайдачного, 12 • Будинок на Сагайдачного, 14 • Будинок на Сагайдачного, 23/4 • Будинок на Саксаганського, 5 • Будинок на Саксаганського, 13/42 • Будинок на Саксаганського, 15 • Садиба на Саксаганського, 27 • Будинок на Саксаганського, 28 • Будинок на Саксаганського, 31/27 • Будинок на Саксаганського, 147/5 • Будинок на Софіївській, 17/15 • Замок Фроммета (Шевченка, 36) • Садиба Міллера • Прибутковий будинок Уткіна
Цегляний стиль
Постраждалі вулиці1
Прорізна вулиця  Готель «Національ»
Будівлі
відновлені
втрачені
врятовані
нові на місці
знищених
[1] — Подані сучасні назви. [2] — Знищено частково. [3] — Відновлено частково
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Будинок_барона_Гессельбейна&oldid=41105229