Визволення Парижа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Визволення Парижа
Liberation of Paris
Libération de Paris
Операція «Оверлорд»
Безмежно радіючи парижани вітають колону американських та французьких військ під Тріумфальною аркою
Безмежно радіючи парижани вітають колону американських та французьких військ під Тріумфальною аркою

Безмежно радіючи парижани вітають колону американських та французьких військ під Тріумфальною аркою
Координати: 48°52′24″ пн. ш. 2°17′47″ сх. д. / 48.873500000028° пн. ш. 2.296420000028° сх. д. / 48.873500000028; 2.296420000028
Дата: 19 — 25 серпня 1944
Місце: Париж, Франція
Результат: рішуча перемога союзників
визволення столиці Франції
Сторони
США США
Вільна Франція
FRA-Free Макі
Третій Рейх Третій Рейх
Режим Віші
* Міліція Віші
Командувачі
FRA-Free Філіпп Леклерк
FRA-Free Жак Шабан-Дельмас
США Раймонд Бартон
Третій Рейх Дітріх фон Холтіц Капітуляція
Військові формування
FRA-Free 2-га бронетанкова дивізія
FRA-Free Рух Опору у Франції
США 4-та піхотна дивізія
Третій Рейх гарнізон Парижа
Військові сили
5 000 у місті, 15 000 навколо Парижа
Втрати
Макі:
від 800 до 1 000 загиблих[1]
Війська Вільної Франції:
130 загиблих
319 поранених[2]
США: невідомі[3]
3 200 загиблих
12 800 військовополонених[1]
Вуличні бої в Парижі. 19 серпня 1944
Німецькі офіцери захоплені в полон військами Вільної Франції. 26 серпня 1944

Визволення Парижа (англ. Liberation of Paris, фр. Libération de Paris) — історична подія, коли в ході операції «Оверлорд» у результаті наступальної операції американських та французьких військ Вільної Франції була визволена від німецьких окупантів столиця Франції — Париж.

Передісторія[ред. | ред. код]

Париж був окупований німцями 14 червня 1940 року, через місяць після того, як вермахт увійшов на територію Франції. 22 червня Франція капітулювала і згодом було створено маріонетковий уряд нової Франції зі столицею у місті Віші. У самій Франції і за її межами організувалися сили Опору, котрі воювали як проти Німеччини, так і проти місцевих колаборантів.

2-а мотопіхотна французька дивізія була сформована в Лондоні в кінці 1943 року і призначалась спеціально для операції визволення Парижа після відкриття Другого фронту. У серпні 1944 під керівництвом генерала Філіппа Леклерка вона десантувалась у Нормандії і увійшла до складу 3-ї американської армії генерала Джорджа Паттона. 18 серпня англо-американські війська підійшли до Парижа і у місті силами Руху опору було підняте збройне повстання.

У цей час верховний головнокомандувач військами союзників у Європі Двайт Ейзенгауер ухвалив рішення обминути Париж і не штурмувати місто, щоб не відвертати значні сили від інших операцій на Західному фронті. 21 серпня він повідомив про це Шарля де Голля. Де Голль намагався заперечувати, посилаючись на слабість німецьких сил у Парижі і на моральне значення для французів факту визволення столиці, але не знайшов розуміння і повідомив, що у випадку, якщо Ейзенхауер не віддасть наказ визволити Париж, він, де Голль, сам віддасть наказ дивізії Леклерка штурмувати місто.

Перебіг визволення[ред. | ред. код]

22 серпня Ейзенгавер погодився провести операцію з визволення Парижа, і наступного дня французька дивізія атакувала місто з півночі, а американська — з півдня. У цей час війська німецького генерала Холтіца вели бої із силами Руху опору і ослабили військові рубежі на підходах до Парижа.

Гітлер віддав наказ захищати столицю Франції до останнього солдата і, в разі можливого відступу, перетворити місто на руїну. За розпорядженням Дітріха фон Холтіца мости, стратегічні та військові об'єкти і пам'ятники архітектури були заміновані, але в останній момент генерал відмовився підривати місто — він не захотів входити в історію, як людина, що знищила найзнаменитіше місто Європи.

24 серпня Друга французька мотопіхотна дивізія перетнула Сену й увійшла на околиці Парижа, а близько півночі зайняла центр міста; на півдні і сході місто зайняли американці. Протягом ночі опір окупантів було подолано і близько 20 тисяч з них здалися в полон. 25 серпня було заарештовано генерала Холтіца, і ополудні він підписав акт про передачу міста уряду генерала де Голля; 26 серпня де Голль і Леклерк прийняли урочистий парад військ, котрі маршем пройшлися по Єлисейських полях.

29 серпня німецький снайпер ледь не застрелив генерала Шарля де Голля. Лідер руху «Вільна Франція» саме виступав на параді, коли снайпер вистрілив у нього з даху готелю, який знаходився неподалік. Снайпер промахнувся і його швидко знешкодили, а Шарль де Голль спокійно завершив промову. Активні прихильники режиму Віші в цей час були арештовані та страчені.

Наслідки[ред. | ред. код]

Національне повстання полегшило дії англо-американських військ і значно прискорило визволення країни. В середині вересня 1944 року майже вся територія Франції, за винятком Ельзасу і Лотарингії, була очищена від окупантів. У листопаді-грудні 1944 завершилося визволення Ельзасу та Лотарингії.

Вішистський режим впав. Влада на визволеній території перейшла до Тимчасового уряду на чолі з де Голлем. Його визнали уряди СРСР, Англії та США.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 48°52′25″ пн. ш. 2°17′47″ сх. д. / 48.8735° пн. ш. 2.29642° сх. д. / 48.8735; 2.29642{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Примітки
  1. а б «Libération de Paris» [Архівовано 2009-03-19 у Wayback Machine.]).
  2. «The Lost Evidence — Liberation of Paris». History.
  3. «Libération de Paris forces américaines»).