Тріумфальна арка (Париж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тріумфальна арка вночі

Координати: 48°52′26″ пн. ш. 2°17′41″ сх. д. / 48.87389° пн. ш. 2.29472° сх. д. / 48.87389; 2.29472 Паризька тріумфальна арка (фр. arc de triomphe de l’Étoile, досл.: «тріумфальна арка Зірки») — тріумфальна арка, розташована на площі Шарля де Голля (Place Charles-de-Gaulle) у столиці Франції місті Парижі. Тріумфальна арка є одним з найвідоміших паризьких монументів, одним із міських символів.

Опис[ред.ред. код]

Висота 49,51 м, ширина 44,82 м, висота зведення 29,19 м. Споруджена в 1806—1836 по розпорядженню Наполеона архітектором Жаном Шальгреном. Прикрашена 4-ма скульптурними групами:

  • з боку Єлісейських Полів — «Марсельєза» скульптора Франсуа Рюда (праворуч) і «Тріумф Наполеона » скульптора Корто (ліворуч);
  • з боку авеню де ла Гранд-Арме — «Опір» (праворуч) і «Мир» скульптора Етекса.

На стінах арки вигравійовані назви 128 битв, виграних республіканською і імператорською армією, а також імена 658 французьких воєначальників. Арку оточують 100 гранітних тумб (на честь «ста днів» правління Наполеона), сполучених між собою чавунними ланцюгами.

Коротка історія[ред.ред. код]

З часів правління Людовіка XIV пряма дорога сполучала дві королівські резиденції — паризький палац Лувр і Версальський палац. Назва цієї дороги — «Тріумфальна дорога» — не застаріло і сьогодні: на одній осі розташовані тут три арки — Каррузель біля Лувру, Тріумфальна арка на площі Етуаль і Велика арка, побудована вже в нашу епоху в ультрасучасному кварталі Дефанс. У грудні 1806, відразу після Аустерліцкої битви, Наполеон розпорядився спорудити на паризькому горбі Шайо тріумфальну арку на честь військових перемог, взятих Францією під час Революції і в період Першої імперії. Цілих 2 роки пішло на спорудження фундаменту. У 1810, коли новоспечена імператриця Марія-Луїза повинна була урочисто в'їхати в столицю по полях Елісейських, на кам'яному фундаменті була поспішно зроблена з дощок і суворого полотна «декорація» майбутньої арки.Наполеон не дожив до закінчення будівництва Тріумфальної арки: воно завершилося лише в 1836 р., під час правління Луї-Філіппа. 15 грудня 1840 під аркою проїхав траурний кортеж з прахом Наполеона, доставленим з острова св. Олени. Пізніше за урочисту похоронну церемонію із зупинкою під зведеннями Тріумфальної арки удостоїлися після своєї кончини Гамбета, Віктор Гюго, Лазар Карно, Мак-Магон, генерали Фош і Жофр, генерал Філіп Леклерк.

Оздоблення[ред.ред. код]

Тріумф 1810  
Опір 1814  
Мир 1815  

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Thomas W. Gaehtgens: Napoleons Arc de Triomphe. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1974.
  • Ernst Seidl: La Grande Arche in Paris – Form, Macht, Sinn. Hamburg: Kovač, 1998; ISBN 3-86064-702-4.
  • Dominique Fernandes, Gilles Plum, Isabelle Rouge: L'arc de triomphe de l'Étoile. Paris: Éditions du patrimoine, 2000; ISBN 2-85822-202-9.
  • Anne Muratori-Philip: L’Arc de Triomphe. Paris: Éditions du Patrimoine, Centre des Monuments Nationaux, 2007; ISBN 978-2-85822-969-7.