Відкрите суспільство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Відкри́те суспі́льство — це суспільство, яке базується на визнанні того факту, що ніхто не має монополії на істину (→плюралізм), що різні люди мають різні погляди та інтереси, і що існує потреба в установах, які б захищали права усіх людей і давали б їм змогу жити разом в мирі і злагоді. Термін «відкрите суспільство» вжито філософом Карлом Поппером в його книзі «Відкрите суспільство та його вороги», що вийшла друком у 1945 році. Основними рисами, що характеризують відкрите суспільство, є верховенство права, демократично обрана влада, інститути громадянського суспільства, захист прав меншин.

Сьогодні великим прихильником ідей Поппера про відкрите суспільство є Джордж Сорос, який заснував у Нью-Йорку 1979 року Інститут відкритого суспільства, першу Східно-Європейську фундацію — в Угорщині 1984 року. Сьогодні Дж. Сорос фінансує мережу фундацій, які працюють у 31 країні Центральної та Східної Європи і колишнього Радянського Союзу, а також у Південній Африці, Гаїті і США. Діяльність фундацій спрямована на розбудову і підтримку інфраструктури відкритого суспільства.

Фундації Сороса діють в Албанії, Азербайджані, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Вірменії, Гаїті, Грузії, Гватемалі, Естонії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Литві, Македонії, Молдові, Монголії, Південно-Африканській Республіці, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Таджикистані, Угорщині, Узбекистані, Україні, Хорватії, Чехії, Югославії та інших країнах. Ці фундації орієнтовані на розбудову відкритого суспільства. З цією метою вони підтримують програми та ініціативи у сфері освіти, громадянського суспільства, незалежних засобів масової інформації, розвитку мережі Інтернет та електронної пошти, видавництва, прав людини, мистецтва і культури, реформування соціальної, правової і економічної систем. Інститут відкритого суспільства — Нью-Йорк та Інститут відкритого суспільства — Будапешт створюють програми для вирішення проблем, що є спільними для багатьох фундацій, надаючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку.

Джерела[ред.ред. код]

  • Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Т. І. У полоні Платонових чарів / Пер. з англ. Олександр Коваленко. — К.: «Основи», 1994. — 444 с.
  • Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Т. ІІ. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники / Пер. з англ. Олександр Буценко. — К.: «Основи», 1994. — 494 с.
  • Поппер Карл. Злиденність історицизму / Пер. з англ. Василь Лісовий. — К.: «Абрис», 1994. — 192 с.
  • Karl Raimund Popper. The Open Society and Its Enemies http://en.wikipedia.org/wiki/The_Open_Society_and_Its_Enemies
  • http://www.irf.kiev.ua/about