Інтернаціоналізм
Інтернаціоналізм (від лат. inter — «між» и natio — «народ», «нація») — політичний рух, який виступає за розширення політичної, економічної та культурної співпраці між країнами для теоретичного блага всіх. Прикладами такої міжнаціональної співпраці є Організація Об'єднаних Націй, Європейський союз, Європейський суд з прав людини, міжурядові договори та інститути, угоди про вільну торгівлю; United States of Аmerica сама по-собі є прикладом економічного та політичного співробітництва в країні між державами(стейтами).
У марксистській соціально-класовій концепції інтернаціоналізмом вважався Пролетарський інтернаціоналізм (синонім: міжнародний соціалізм). Концепція заснована на уявленні, що капіталізм в наш час[Коли?] є глобальною системою, і тому робітничий клас повинен діяти як глобальний клас, якщо цей клас хоче перемогти його. Робітники повинні боротися в знак солідарності зі своїми колегами в інших країнах на основі загальних інтересів класу. Теоретичне обґрунтування та практичне втілення пролетарський інтернаціоналізм знайшов у ідеології марксизму-ленінізму, яка домінувала в СРСР. Пролетарський інтернаціоналізм проголошувався основним критерієм формування зовнішньої політики соціалістичних держав.
Стрижневим принципом пролетарського інтернаціоналізму є превалювання класових інтересів над національними, саме тому він є антагоністичним до націоналізму. Націоналізм розглядався як "буржуазний", адже суперечив комуністичній ідеології і тому вважався ворожим. Виходячи із марксистських уявлень про поділ суспільства на класи, пролетарський інтернаціоналізм - солідарність пролетарів, що випливає із спільності їх інтересів, незалежно від країни або нації, до якої вони належать.
[ред.] Інтернаціоналізм та глобалізація
Незважаючи на схожість доктрини пролетарського інтернаціоналізму та сучасного процесу глобалізації, не слід їх плутати. Пролетарський інтернаціоналізм передбачає, насамперед, солідарність тільки певного класу, "правильного" із марксистської точки зору, - пролетарів, задля ефективнішої організації опору класу експлуататорів - буржуазії. Також, пролетарський інтернаціоналізм проголошує головним політичне співробітництво, яке визначає економічні та культурні контакти. Глобалізація ж, перш за все, торкається економічної сторони. Інтеграція політичних систем та культурна уніфікація виступають лише як побіжні наслідки економічного зближення.
Також, пролетарський інтернаціоналізм ставить на меті чітко цілеспрямоване співробітництво - координація дій міжнародних лівих сил у встановленні соціалістичного ладу у своїх країнах. Глобалізація ж не передбачає глобальної цілі, і є закономірним етапом розвитку капіталізму. Глобалізація по своїй суті протилежна пролетарському інтернаціоналізму, адже суперечить ідеалам соціалізму / комунізму і може розглядатися як засіб посилення світового імперіалізму та експлуатації робітничого класу.
Важливим є те, що пролетарський інтернаціоналізм - це монолітна політична концепція, що виникла спочатку "на папері", вона нерозривно пов'язана з марксизмом, бо лише там знаходить своє теоретичне підтвердження. Глобалізація ж не є політичною ідеологією, нею називають сукупність процесів по всесвітній економічній та політичній інтеграції вже пост-фактум.
[ред.] Посилання
- http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=16005
- http://bse.sci-lib.com/article055673.html
- http://litopys.org.ua/idzuba/dz.htm
- http://filosof.historic.ru/enc/item/f00/s04/a000419.shtml
[ред.] Див. також
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |
