Гвоздик Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Гвоздик.
Олександр Гвоздик Boxing pictogram.svg
Гвоздик у Кременчуці (жовтень 2012)
Гвоздик у Кременчуці (жовтень 2012)
Загальна інформація
Повне ім'я Гвоздик Олександр Сергійович
Громадянство Україна Україна
Дата народження 15 квітня 1987(1987-04-15) (26 років)
Місце народження м.Харків, УРСР
Місце проживання м.Харків, Україна
Вагова категорія Напівважка вага (до 81 кг.)
Зріст 190 см
Спортивний клуб Україна «Українські отамани»
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Літні Олімпійські ігри
Бронза 2012 Лондон до 81 кг
Кубок Європи
Золото 2010 Харків Напівважка вага

Гво́здик Олекса́ндр Сергі́йович (*15 квітня 1987, м.Харків) — український боксер-любитель, майстер спорту міжнародного класу з боксу, бронзовий призер літніх Олімпійських ігор (2012), чемпіон світу серед студентів (2008), переможець Кубка Європи (2010) та триразовий переможець першості України (2009, 2010, 2011). Учасник літніх Олімпійських ігор у Лондоні (2012). На цей час є представником боксерського клубу «Українські отамани», що бере участь у змаганнях під егідою WSB.

Зміст

Біографія [ред.]

Боксером став завдяки батькові, який з раннього дитинства переконував Олександра, що бокс — найкращий у світі вид спорту. Однак тренування хлопець розпочав з кікбоксингу — позаймався півроку і покинув. У 10-річному віці став відвідувати зайняття з боксу у спортивному клубі «Металіст», де його першим тренером став Олександр Володченко.

Перший значний успіх прийшов до Олександра Гвоздика у 2008 році, коли він став чемпіоном світу серед студентів[1]. Починаючи з 2009 року він був незаперечним лідером серед українських боксерів у своїй ваговій категорії, що дозволило з року в рік отримувати золоті нагороди національного чемпіонату. У 2010 році Гвоздик зайняв перше місце на Кубку Європи з боксу[2].

А ось на чемпіонатах світу Олександру не щастило. У 2009 році в Мілані він поступився німцю Рене Краузе лише за кількістю ударів (маючи рівну кількість очок)[3], а у 2011 році в Баку програв росіянину Єгору Мехонцеву[4], що втім не завадило Гвоздику здобути олімпійську ліцензію, залишившись без медалі чемпіоната світу.

На Олімпійських іграх 2012 у Лондоні український боксер, почавши виступи зі стадії 1/16 фіналу, по черзі здолав Михайла Довголевця з Білорусі[5], представника Нікарагуа Осмара Браво Амадора[6] та алжирця Абдельхафіда Бенчаблу[7]. У півфінальному поєдинку Гвоздик зійшовся з боксером з Казахстану Адільбеком Ніязимбетовим, якому він поступився лише за рішенням суддів, набравши однакову з суперником кількість очок. Внаслідок цього українець був змушений задовольнитися лише бронзовою нагородою Олімпіади[8].

Окрім занять боксом Олександр Гвоздик серйозно займається питаннями власної освіти — після закінчення Харківського педагогічного університету він вступив до Юридичної академії України імені Ярослава Мудрого[9].

Досягнення [ред.]

Державні нагороди [ред.]

Примітки [ред.]

  1. ↑ Український студен виграв «золото» чемпіонату світу з боксу
  2. ↑ Гвоздик побив Карлсона та достроково став переможцем Кубка Європи
  3. ↑ Шелестюк та Гвоздик вибувають з боротьби
  4. ↑ Гвоздик програв Мехонцеву
  5. ↑ Олександр Гвоздик з перемоги стартував на Олімпіаді
  6. ↑ Браво, українські боксери! Гвоздик та Берінчик одержали красиві перемоги
  7. ↑ Олімпіада 2012. Гвоздик — Бенчабла. Відео бою
  8. ↑ Олександр Гвоздик — бронзовий призер Олімпійських ігор
  9. ↑ Олімпіада-2012. Олександр Гвоздик
  10. ↑ Указ Президента України № 474/2012 від 15 серпня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання [ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Olexandr Hvozdyk


{{{alt}}} Це незавершена стаття про призера Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гвоздик_Олександр_Сергійович&oldid=12631242