Діти капітана Гранта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Діти капітана Гранта
'The Children of Captain Grant' by Édouard Riou 001.jpg
Оригінал Les Enfants du Capitaine Grant
Жанр роман, Пригодницький роман / пригодницький роман
Автор Жуль Верн
Мова французька мова
Написаний 18651867
Виданий Les Enfants du capitaine Grant. Magasin d'Education et de Récréation, vol. 4, no. 43 (20.XII.1865) – vol. 8, no. 90 (05.XII. 1867)
Окреме видання Les Enfants du capitaine Grant. Voyage autour du Monde. L’Amérique du Sud. Premiére partie. Paris, Hetzel, 324 p. (06.V.1867)
Переклад Тамара Воронович, 1989

«Ді́ти капіта́на Гра́нта» (фр. Les Enfants du Capitaine Grant) — пригодницький роман Жуля Верна.

Історія створення роману[ред.ред. код]

Один з найвідоміших у творчій скарбниці Жуля Верна, роман має цікаву історію створення: якось до Жуля Верна звернулися члени Французького географічного товариства, занепокоєні тим, що діти погано знають географію, — з проханням написати твір, що привернув би увагу підлітків до цієї науки. Саме так і виник задум знаменитого роману.

Сюжет[ред.ред. код]

Сміливий шотландець — капітан Грант — вирушає в подорож, поставивши собі за мету дослідити острови Тихого океану. Коли його експедиція потрапляє в біду, не лишається нічого іншого як покластись на долю і морські хвилі.

Пляшка зі запискою про місцезнаходження капітана Гранта потрапляє до його співвітчизника лорда Гленарвана. У записці на трьох мовах написане прохання про допомогу. Вода сильно зіпсувала документи, однак вдалося розібрати, що капітан Грант і члени його екіпажу потерпіли катастрофу на 37°11' південної широти. Довготу ж визначити не вдалося.

Власник яхти «Дункан» лорд Гленарван їде в Лондон, щоб організувати рятувальну експедицію, але там йому відмовляють, посилаючись на неясність і неповноцінність інформації. Непряма причина відмови — капітан Грант є шотландським націоналістом, що мріє про незалежність Шотландії. Крім того, основна мета його плавань — заснувати Нову Шотландію.

Під час відсутності лорда, у його будинок приїхали діти капітана Гранта — син і дочка, у надії довідатися про батька. Коли Гленарван повернувся додому, дружина вмовила його відправитися на пошуки капітана.

З неймовірними пригодами мандрівники перетинають Патагонію, відвідують острови Трістан-да-Кунья і Амстердам, проходять південно-східну Австралію, потрапляють в полон до людожерів маорі. На 37°11' південної широти залишається лише маленький острів Табор, де вони і знаходять капітана.

Екранізація[ред.ред. код]

  • 1901 — «Діти капітана Гранта» (фр. Les enfants du capitaine Grant), Франція (Pathe Freres), режисер: Фердинанд Зекка (Ferdinand Zecca), чорно-білий, німий.
  • 1913 — «Діти капітана Гранта» (фр. Les Enfants du Capitaine Grant), Франція (Eclair-Films), режисери: Анрі Русель (Henri Rousell) , Віктор-Іполіт Жассе (Victorin-Hippolyte Jasset), Жозеф Февр (Joseph Faivre), чорно-білий, німий, 66 хв.
  • 1936 — «Діти капітана Гранта», СРСР (Мосфильм), режисер: Володимир Вайншток, чорно-білий, звуковий, 83 хв.
  • 1962 — «У пошуках потерпілих аварію корабля» (англ. In Search of the Castaways), США (Walt Disney Pictures), режисер: Роберт Стівенсон (Robert Stevenson), кольоровий, звуковий, 100 хв.
  • 1970 — «Діти капітана Гранта» (ісп. Los Sobrinos del capitan Grant), Іспанія (Television Espanola (TVE)), режисер: Хосе Антоніо Парамо (Jose Antonio Paramo), телефільм, кольоровий, звуковий, 98 хв.
  • 1981 — «Діти капітана Гранта» (фр. Les enfants du capitaine Grant), Франція (FR3), мультфільм, кольоровий, звуковий.
  • 1985 — «У пошуках капітана Гранта», СРСР (Одеська кіностудія) — Болгарія (Bojana), режисер: Станіслав Говорухін, телефільм, кольоровий, звуковий, 455 хв.
  • 1996 — «Діти капітана Гранта» (нім. Die Kinder des Kapitan Grant), Німеччина (CCC Filmkunst GmbH) — Росія (Генри-Фильм) — США — Канада, режисер: Донован Скотт (Donovan Scott), кольоровий, звуковий, 115 хв.

Зовнішні посилання[ред.ред. код]