Голубівка (Новомосковський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Голубівка
Пам'ятний знак козакам - засновникам с. Голубівка (1791)
Пам'ятний знак козакам - засновникам с. Голубівка (1791)
Пам'ятний знак козакам - засновникам с. Голубівка (1791)
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Новомосковський
Громада Перещепинська міська громада
Код КАТОТТГ UA12100090050063873
Облікова картка Голубівка 
Основні дані
Засноване 1745
Населення 3 836
Поштовий індекс 51230
Телефонний код +380 5693
День села 21 вересня
Географічні дані
Географічні координати 48°53′10″ пн. ш. 35°19′42″ сх. д. / 48.88611° пн. ш. 35.32833° сх. д. / 48.88611; 35.32833Координати: 48°53′10″ пн. ш. 35°19′42″ сх. д. / 48.88611° пн. ш. 35.32833° сх. д. / 48.88611; 35.32833
Середня висота
над рівнем моря
148 м
Водойми р. Кільчень, Балка Гадиха
Місцева влада
Адреса ради 51230, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 20
Староста Харетоненко Юлія Олександрівна
Карта
Голубівка. Карта розташування: Україна
Голубівка
Голубівка
Голубівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Голубівка
Голубівка
Мапа
Мапа

CMNS: Голубівка у Вікісховищі

Голубі́вка — село в Україні, в Перещепинській міській громаді Новомосковського району Дніпропетровської області. Розташоване над річкою Кільчень, яка починається на землі Голубівки. Населення за переписом 2001 року становить 3836 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Голубівка знаходиться біля витоків річок Кільчень та Балки Гадихи, на відстані в 1 км від селища Кільчень. Річки в цьому місці пересихають, на них зроблено декілька загат. Через село проходять автомобільні дороги М18 (E105) і Т 0422. Поруч проходить залізниця, станція Кільчень за 2 км.

Походження назви[ред. | ред. код]

У 1745 році на місці Голубівки [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] двома запорожцями — В. Сухіним і Г. Моторним засновано великий зимівник хутір, який поклав початок слободі Кільчені. У 1784 році в Кільчені поселився козак І. Голуб, який приділив багато уваги розплануванню і впорядкуванню слободи та її заселенню. Деякі дослідники вважають, що на честь його з 1791 року за поселенням закріпляється назва — Голубівка.

Історія[ред. | ред. код]

На землях села Голубівка виявлені курганні поховання епохи ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.), а також кургани степових кочівників-половців XI—XII століть.

Власне історія села починається з епохи Держави Війська Запорізького, коли після багатовікової ординської руїни ці землі були заново освоєні бойовим і трудовим козацтвом-християнством Подніпров'я.

На місці теперішнього села в 1745 році був запорізький зимівник. Він поклав початок слободі Кільчені, яка в 1791 році перейменована в село Голубівка.

У 18 сторіччі була у Самарській і згодом у Протовчанській паланці. Після ліквідації малоросійських вольностей (Держави і Області Війська Запорізького) село увійшло до складу Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії Російської імперії.

1886 року[1] тут мешкало 2004 осіб, було 358 дворів, волосне правління, православна церква, школа, поштова станція, 2 магазини, базар по святах. Слобода Голубівка була центром і єдиним поселенням Голубівської волості Новомосковського повіту.

До 2018 року було центром Голубівської сільської ради. З 2 лютого 2018 року входить до складу Перещепинської міської громади.

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Агрофірма „Олімпекс-Агро“».
  • Будується тваринницький комплекс.
  • ФГ «Конка».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Ліцей.
  • Гімназія.
  • Дитячий садочок.
  • Лікарня.
  • Будинок культури.

Релігія[ред. | ред. код]

У селі розташовані дві православні церкви - Храм Святої великомучениці Тетяни ПЦУ (вул. Лесі Українки, 13) та Свято-Успенський храм УПЦ МП (вул. Соборна, 5).

Громада села[ред. | ред. код]

В селі народились:

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Литвин С.С., Найдіон В.П., Руденко М.А. Голубі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.513-524