Громадська організація «Патріот України»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Патріот України»
(ВГО «ПУ»)
Заснування 1999 — 2004 (I етап)
2005 — дотепер (II етап)
Тип Мілітарна структура орденського типу
напіввійськова організація
Голова Білецький Андрій Євгенович
Члени Кілька сотень
Положення соціальний націоналізм
антикапіталізм
антидемократизм
мілітаризм
експансіонізм
Адреса м. Харків, вул. Римарська, 18
Офіційний сайт [http://www.patriotukr.org.ua www.patriotukr.org.ua]


«Патріо́т Украї́ни», скор. ВГО «ПУ» — всеукраїнська соціал-націоналістична громадська організація. Лідер організації (Головний Командир) — Андрій Білецький.

Історія[ред.ред. код]

1999 — 2004[ред.ред. код]

Наприкінці 1999 р. керівництво Соціал-Національної партії України вирішило сформувати молодіжне крило партії, яке було створене у вигляді мілітарної структури орденського типу. Попередником «Патріоту України» були «Загони СНПУ», яку Мінюст України реєструвати відмовилося. «ПУ» очолив член Комітету уповноважених СНПУ — Андрій Парубій.

12 грудня 1999 р. відбувся І з'їзд «Патріоту України». Ввечері того ж дня вулицями Львова смолоскипною ходою пройшла приблизно тисяча уніформованих членів новоутвореної ГО.

У лютому 2004 р., після ІХ з'їзду СНПУ, керівництво партії оголосило про розпуск «Патріоту України». Підрозділи «Патріоту» залишилися в Житомирі, де місцевий осередок переформатувався на громадську організацію «Гайдамаки», та в Харкові, де осередок без офіційної реєстрації, який не нараховував і десяти осіб розпуститися відмовився.

2005 — 2008[ред.ред. код]

Відроджуватися організація почала у 2005 р. у Харкові. 17 січня 2006-го «Патріот» офіційно зареєстровано в Харківському обласному управлінні юстиції як громадську організацію. Керівництво нового й єдиного «Патріоту України» позиціонує себе як Головний Провід незалежної організації, без прив'язку до будь-якої партії.

Боєць організації «Патріот України» з страйкбольним автоматом

9 березня 2006 р. учасники «Патріоту України» заблокували для обласної й міської влади підхід до пам'ятника Т. Г. Шевченку в м. Харкові, протестуючи проти надання російській мові статусу другої офіційної у Харкові. Під час спроб міліції, міської влади і представників Прогресивної соціалістичної партії України зняти блокаду пам'ятника розпочалася бійка, в якій члени «Патріоту» зламали й захопили кілька прапорів ПСПУ. Міліції так і не вдалося вирвати з блокувальної «гоп-стінки» чи затримати когось із «патріотів».

З 17 вересня 2006 р. «Патріот України» проводить щорічну нічну відсвяту на руїнах давньоруського городища Донець (с. Карачівка Харківської області). Під час відсвяти організація виголосила свій перший програмовий документ — «Право Нації».

18 листопада 2006 р. в Харкові проведено І Всеукраїнський З'їзд Організації, проголошено про утворення Київської міської організації «Патріот України» (другого територіального осередку). Представникам останнього подарували крайову хоругву.

12 квітня 2008 р. на ІІ Всеукраїнському З'їзді Організації крайову хоругву подарували восьмому територіальному осередкові організації — Полтавській обласній організації «Патріот України» і проголосили про готування до утвору дев'ятого осередку в м. Чернігові. Того ж дня в приміщенні Харківської обласної організації Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка з ініціативи «Патріоту» пройшла ідеологічна конференція «Українські нові праві» за участю представників громадської організації «Українська Альтернатива» (м. Чернігів), старшин козацьких громад Криму та уповноважених від Української Націонал-Трудової партії (Київ і Харків), де обговорювався стан і перспективи правого руху на теренах України й у світі. За результатами конференції учасники погодилися здійснювати свою громадсько-політичну діяльність спільно.

ІІ Всеукраїнський з'їзд «Патріоту України» (м. Харків, 12.04.2008 р.)

Жовтень 2008 року[ред.ред. код]

у жовтні 2008 р відбувся розрив українських нових правих зі «старими»: вшанування бійців УПА «старі» і «нові» проводили вперше окремо. «Старі» праві святкували жалобною ходою і молебнем недалеко від центру Києва 14 жовтня, 18 жовтня у Києві під час маршу нових правих між ними та міліцією сталася массова бійка, в результаті якої затримано 147 українських нових правих, 22 працівника правоохоронних органів потрапили до лікарень із різними ступенями ушкоджень, проти 8 учасників маршу порушено кримінальні справи, інші отримали від 1 до 10 діб адміністративного арешту за опір працівникам правоохоронних органів. Керівники 8 націоналістичних організацій (ОУН (м), КУН, МНК, «Тризуб» ім. С. Бандери, Центр Національного Відродження ім. С. Бандери, УНА-УНСО, «Українська партія», «Українська справа») засудили дії учасників Маршу.

8 листопада 2008 р. у м. Києві проведено нараду керівників Українських нових правих соціал-націоналістичних організацій, прийнято рішення про утворення єдиної соціал-націоналістичної сили — Соціал-Націоналістичної Асамблеї, яка організаційно об'єднала 4 соціал-націоналістичні організації («Патріот України», НД «РіД», ЧПР «Українська Альтернатива», ГО «СіЧ»). УНТП, Свято-Андріївський козацький курінь та ГО «Тверезий Київ» заявили про своє союзницьке відношення до СНА.

Кримінальні справи 2011[ред.ред. код]

З серпня 2011 р. розпочалися арешти членів «Патріот України». Наприкінці серпня 2011 р. у Києві та Василькові заарештовані старшини місцевих осередків Бевз Сергій Васильович, Шпара Володимир Миколайович, Олексій Чернега, активісти СНА Мосійчук Ігор Володимирович, Віталій Зателепа. Їм інкримінували підготовку теракту.

З серпня 2011 р. по лютий 2014 р. троє Сергій Бевз, Ігор Мосійчук, Володимир Шпарою утримувались у Лук'янівській в'язниці.

23 серпня 2011 р. на офіс Харківського осередку Організації вчинив збройний напад Сергій Колесник, який поранив двох старшин Організації Ігора Володимировича Михайленка та Віталія Княжеського, і сам госпіталізований з черепно-мозковою травмою. 11 вересні 2011 р. І. Михайленка і В. Княжеського заарештовано за підозрою у замаху на вбивство С. Колесника.[Джерело?]

19 листопада 2011 р. на Андрія Білецького вчинено замах: у під'їзді власного будинку в нього кілька разів вистрелили з револьвера, одна куля влучила в щелепу, друга — прострелила руку. Після цього нападники швидко втекли через "чорний" вихід з будинку, де вони попередньо зіпсували замок. Поранений Андрій Білецький здоровою рукою дістав власний травматичний пістолет і намагався переслідувати нападників, але ті втекли на автомобілі, що чекав їх біля виходу. Ввечері того ж дня сам поранений поїхав до 4-ої лікарні невідкладної хірургії м. Харкова, де йому були проведені 2 операції, вилучені 2 свинцеві кулі. [Джерело?]

Дані дії СБУ та МВС організований соціал-націоналістичних рух розцінив як політичні репресії[1]. У зв'язку з чим у різних містах країни проходили акції протесту проти політичних репресій щодо українських націоналістів (зокрема у Києві[2], Харкові[3], Львові[4], Донецьку[5], Житомирі[6], Івано-Франківську [7])

2013 — 2014[ред.ред. код]

Під час всеукраїнських акцій протесту впродовж листопада 2013 - лютого 2014 "Патріот України" підтримав громадський рух Правого сектору. Активісти організації були активним учасниками акцій протесту проти свавілля спецпідрозділів міліції та внутрішніх військ під час Євромайдану, зокрема під час протистояння на Грушевського з 19 по кінець січня 2014, штурму майдану Незалежності 18—20 лютого 2014 та, ймовірно, під час подій біля Адміністрації Президента України 1 грудня 2013.

Програма[ред.ред. код]

Організація виступає за монорасове мононаціональне суспільство збудоване на принципах Української національної величі та соціальної справедливості. [8]

Програма містить наступні пункти:[9]

Діяльність[ред.ред. код]

Колона організації «Патріот України» на марші до річниці створення УПА (м. Київ, 2007 р.)

«Патріот України» відзначився громадськими та політичними акціями внутрішньовкраїнської та зовнішньої спрямованості, серед яких пікетування посольства Німеччини 27 жовтня 2007 р. з вимогами скасувати закон «Herz-IV» та МЗС України на підтримку Сербії проти самопроголошеної незалежності Косова 01 лютого 2008 р.

Під патронатом організації проводилися музичні концерти («Патріот-фест» з нагоди 100-річчя з дня народження Романа Шухевича, концерт пам'яті Яна Стюарта, фестиваль паганської (язичницької) музики «Нав'я ніч») та презентація книги професора Анатолія Кіндратенка «Етнічні війни проти Українців».

Щорічно 14 квітня з нагоди річниці початку козацького повстання Коліївщини організація проводить антимігрантську ходу «Марш Патріотів»: двічі (2006, 2008 рр.) в Харкові й один раз (2007 р.) у Києві. Організація проводить різноманітні акції в дні українських націоналістичних свят (День пам'яті Героїв Крут 29 січня, День Героїв 23 травня, День створення УПА 14 жовтня тощо).

Вже три роки поспіль «Патріот» скандально відомий також нічними смолоскипними ходами по студентських містечках Харкова, Києва та Чернівців з вимогами боротьби проти дискримінації українських студентів у вітчизняних вузах.

Найгучніші акції[ред.ред. код]

Влітку 2006 р. «Патріот України» провів акції, спрямовані на протидію побудові в'єтнамської діаспори м. Харкова буддиської пагоди на місці парку культури й відпочинку «Зустріч». «Патріоти» розібрали будівельний майданчик у парку, розірвали та розтоптали прапори Соціалістичної республіки В'єтнам перед в'єтнамським торговельним представництвом у м. Харкові, патрулювали прилеглі до парку райони міста, де вступали в сутички з представниками в'єтнамської діаспори. В результаті діаспора відмовилась від ідеї побудови пагоди в парку.[Джерело?]

1 травня 2007 р. група «патріотів» викрила пункт переховування нелегальних мігрантів у м. Люботині Харківської області, було затримано групу нелегальних мігрантів — громадян В'єтнаму, яких передано до рук правоохоронних органів і згодом, за ухвалою суду, депортовано.[Джерело?]

Унаслідок пікетувань[Джерело?] Міністерства освіти та науки і його місцевих представництв у Києві, Харкові та Чернівцях скасовано запроектоване на вересень 2008 р. впровадження до шкільного навчального курсу дисципліни «Толерантність», яка мала прищеплювати школярам почуття терпимості до національних та сексуальних меншин.[Джерело?]

Вишколи[ред.ред. код]

«Патріот України» проводить військово-прикладні вишколи, серед яких Всеукраїнських — «Скіфія-2007» (початок серпня 2007 р.), «Зимовий похід-2008» (кінець січня 2008 р.) та «Скіфія-2011» (середина серпня 2011 р.) «Карпатія-2013» (серпень 2013 р.)

Вишколи «Патріоту України»
PU-Kharkiv.jpg
Вишкіл ПУ.jpg
ПУ і броня.jpg

Книговидавнича діяльність[ред.ред. код]

Збірка «Український Соціальний Націоналізм» з серії „Бібліотека «Патріота України»“

Впродовж 2007—2008 рр. за сприяння Організації випущено в друк серію видань „Бібліотека Організації «Патріот України»“. Серію розпочато випуском 5 книжок:

Атрибутика[ред.ред. код]

Порівняння Державного (ліворуч) і Рунічного (праворуч) Тризубів

Організація «Патріот України» як емблему використовує монограму «ПУ» — стилізоване під рунічну писемність зображення заголовних літер «П» та «У».

Прапор організації являє собою квадратне полотнище золотистого кольору із зображенням «Рунічного Тризубу» — стилізованого під рунічну писемність зображення центральної геральдичної фігури герба України (Тризуба). «Рунічний Тризуб» також є емблемою «Патріота України» й зображується, як правило, чорним кольором на золотому тлі.

Керівництво і рядове членство «Патріоту» використовує «Ідею Нації» — монограму у вигляді великих літер «І» та «N», накладених одне на одну, яка до 2004 року була символом Соціал-Національної партії України.

Критика[ред.ред. код]

Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи, у листі ло Центрального правління Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка у вересні 2008 р. писав: «За свідченням правоохоронних структур та правозахисних організацій, дуже тісними є переплетіння воєнізованої праворадикальної організації «Патріот України» з неонацистським середовищем — передусім на Харківщині та у Києві, зв’язки «патріотів» з російськими неофашистами (зокрема, з «Російським православним нацонал-соціалістичним рухом»)». Правозахисник також звинуватив організацію «Патріот України» в антисемітизмі, расизмі, неофашизмі, поширенні ідей ксенофобії, націонал-соціалізму та неонацизму.[10]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • «Український соціальний націоналізм»: збірка ідеологічних робіт та програмових документів — Україна, м. Харків: «Бібліотека Організації „Патріот України“», 2007 р.

Посилання[ред.ред. код]

Критика[ред.ред. код]