Гіпотеза фон Неймана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Група (математика)
Теорія груп
Див. також: Портал:Фізика

Гіпо́теза фон Не́ймана — спростована гіпотеза про структуру аменабельних груп.

Формулювання[ред. | ред. код]

Будь-яка неаменабельна група містить підгрупу, ізоморфну вільній групі з двома твірними.

Історія[ред. | ред. код]

  • 1929 року, працюючи над парадоксом подвоєння кулі, Джон фон Нейман увів поняття аменабельної групи. Він довів, що будь-яка група, що містить вільну підгрупу рангу 2 не є аменабельною. У 1950-х — 1960-х роках кілька математиків припустили, що істинне й протилежне.
    • Хоча ця гіпотеза носить ім'я фон Неймана, перша публікація з її формулюванням належить Махлону Маршу Дею (1957).
  • Альтернатива Тітса, доведена 1972 року, дає позитивну відповідь у випадку, якщо група лінійна, тобто є підгрупою групи матриць над деяким полем.
  • 1980 року Ольшанський[ru] спростував гіпотезу. Він показав, що монстр Тарського, який, як легко бачити, не має вільних підгруп рангу 2, неамінабельний.
  • За два роки Адян показав, що певні бернсайдівські групи також дають контрприклад.
  • Можливим контрприкладом є група Томпсона F, але досі не відомо, чи вона є амінабельною.
  • Жодна з груп згаданих вище не є скінченно заданою. Протягом кількох років вважалося, що, можливо, гіпотеза істинна для наведених груп. Однак 2003 року, Ольшанський та Сапир[en] побудували скінченно-представлені контрприклади.
  • 2012 року Ніколас Монод знайшов простий контрприклад до гіпотези.
  • 2013 року Лодха і Мур знайшли скінченно представлені підгрупи в прикладі Монода, які також дають контрприклад.
    • Останній приклад є першим прикладом без кручення, він допускає задання з трьома твірними та дев'ятьма співвідношеннями.
    • Лодха пізніше показав, що ця група задовольняє властивості тобто її K(G,n) простір має скінченне число клітинок кожної розмірності.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Адян С.И. Случайные блуждания на свободных периодических группах // Изв. АН СССР. Серия математическая. — 1982. — Т. 46, вып. 6. — С. 1139–1149.
  • Day, Mahlon M. (1957), Amenable semigroups, Ill. J. Math., 1: 509—544
  • А. Ю. Ольшанский. К вопросу о существовании инвариантного среднего на группе // УМН. — 1980. — Т. 35, № 4(214). — С. 199—200.
  • Ol'shanskii, A.; Sapir, M. (2003), Non-amenable finitely presented torsion-by-cyclic groups, Publications Mathématiques de l'IHÉS, 96 (1): 43—169, doi:10.1007/s10240-002-0006-7
  • Monod, N. (2013), Groups of piecewise projective homeomorphisms, Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 110 (12): 4524—4527, doi:10.1073/pnas.1218426110
  • Lodha, Y.; Moore, J.T., A non amenable finitely presented group of piecewise projective homeomorphisms
  • Lodha, Y., A type group of piecewise projective homeomorphisms