Джордж Бідделл Ері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Бідделл Ері
George Biddell Airy
George Biddell Airy.jpg
Народився 27 липня 1801(1801-07-27)
Помер 2 січня 1892(1892-01-02) (90 років)
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Галузь наукових інтересів астрономія
Заклад Гринвіцька обсерваторія
Alma mater Кембриджський університет
Нагороди Медаль Коплі (1831)
Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1833, 1846)

Джордж Бідделл Ері (часто Ейрі) (англ. Sir George Biddell Airy) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1836).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Олнвіку (Нортумберленд). 1823 року закінчив Кембриджський університет і до 1835 працював у ньому (з 1826професор математики, з 1828 — професор астрономії і директор Кембриджської обсерваторії). У 1835-1881 — директор Гринвіцької обсерваторіїкоролівський астроном.

Основні наукові роботи належать до небесної механіки, практичної астрономії та оптики. Розробив спосіб визначення паралаксу Сонця і метод визначення апекса його руху. Обробив спостереження Місяця і планет, здійснені в Гринвіцькій обсерваторії протягом 1750-1830; знайшов нову нерівність у рухах Венери і Землі, покращив сонячні таблиці. 1847 року вдосконалив теорію припливів Лапласа. 1855 року визначив густину і масу Землі за допомогою маятника, встановленого на поверхні і в глибині шахти. 1886 року опублікував новий метод, за допомогою якого намагався виправити теорію руху Місяця. Винайшов 1839 компенсатор суднового компаса, розробив метод дослідження цапф (метод Ері). 1834 року вперше розробив теорію дифракції світла в об'єктивах телескопів. «Диском Ері» називають світле коло у центрі дифракційної картини зображення зірки. 1836 року запропонував сучасну теорію райдуги. Виявив явище астигматизму людського ока і ввів у вжиток циліндрично-сферичні лінзи для виправлення цього дефекту зору.

Він відіграв значну роль у розвитку Гринвіцької обсерваторії. Перетворив методику спостережень, що здійснювалися в обсерваторії, і їх обробки. Оновив і розширив інструментальне обладнання (сам сконструював низку інструментів), створив відділи Сонця, магнетизму і метеорології. Керував підготовкою і науковою роботою англійських експедицій зі спостережень проходжень Венери по диску Сонця 1874 та 1882 років.

Був обраний президентом Лондонського королівського товариства, чотири рази був президентом Лондонського королівського астрономічного товариства. Іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1840).

Медаль Коплі Лондонського королівського товариства, дві Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства.

На честь ученого названо кратери на Марсі та Місяці, а також функція Ейрі у математиці.

Джерела[ред.ред. код]