Джурів
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (квітень 2010) |
| село Джурів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Снятинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26080230070017092 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1394 |
| Населення | 1699 (станом на 1 січня 2017 року) |
| Площа | 22 338 км² |
| Густота населення | 91,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78354 |
| Телефонний код | +380 03476 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°23′26″ пн. ш. 25°18′18″ сх. д. / 48.39056° пн. ш. 25.30500° сх. д.Координати: 48°23′26″ пн. ш. 25°18′18″ сх. д. / 48.39056° пн. ш. 25.30500° сх. д. |
| Водойми | Рибниця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78354, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Джурів, Вул. Т.Шевченка, буд. 4
Рада: Джурівська сільська рада |
| Карта | |
  Джурів | |
 Джурів | |
| Мапа | |
| |
Джу́рів — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.[1]
Старостинський округ №1[ред. | ред. код]
Джурів є центром цього округу. Джурів є частиною Старостинського округу №1, до його складу входять Джурів, Тучапи, Новоселиця, Попельники.
Географія[ред. | ред. код]
Джурів розташований у дуже вигідному місці. Крізь село пролягають три центральні дороги. Одна з них веде на Заболотів, звідтіля на Коломию й далі, інша — на Снятин, Чернівці, третя — на Рожнів, Косів, у Карпати.
Корисні копалини[ред. | ред. код]
В джурові є Джурівська похильня там до 1960-их років видобували вугілля. В джурові є перед карпатський передовий прогин (зовнішня зона).
Рельєф[ред. | ред. код]
Чорновище: 356,9 м. Діброва: 346,2 м. Довбушева криничка: 345,2 м. Ксьондський сад 358,9 м. В джурові є яр якиуторювався мільйони років від річки Рибниці.
Поверхневі води[ред. | ред. код]
В джурові протікає річка Рибниця є декілька стариць і каналів.
Геоморфологія та четвертинні відклади[ред. | ред. код]
В джурові є запрутське підвищення і низькі тераси річкових долин. Нижньочетвертинні алювіальні, середньо-верхньочетвертинні не розчленовані еоловоделювіальні, верхньочетвертинні алювіальні відклади, сучасні алювіальні відклади заплав річок.
Ґрунти[ред. | ред. код]
В джурові є дернової-середньо- і сильнопідзолисті поверхнево-оглеєні, болотні, дернові опідзолені оглеєні, лучно-чорноземні, лучні опідзолені та лучні опідзолені і дернові оглеєні супіщані ґрунти.
Клімат[ред. | ред. код]
Середня температура повітря в липні: +17.5°C Середня температура повітря в січні -5.0°C Середня кількість опадів 650-700 мм.
Охорона природи[ред. | ред. код]
В джурові є ботаніко-ентомологічний заказник Лупінь(10 га) і заповідне урочище Дубки (11,2 га)
природно-техногенні процеси[ред. | ред. код]
В джурові є розповсюдження лесів, магістральний газопровід, газорозподільна станція (ГРС), НП, що потрапляють в зону часткового затоплення внаслідок паводків та повеней і сейсмічність 7 балів.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
В джурові є газопровідна станція (ГРС), автомобільні шляхи місцевого та обласного значення, автомобільні дороги, магістральний газопровід, повітряні лінії електропередач 10 кВ, лікарня, ДЖУРІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ СНЯТИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ , ДНЗ (дошкільний навчальний заклад), відділення нової пошти, відділення поліції.
Археологія[ред. | ред. код]
В джурові є залишки пізнього палеоліту, трипільської культури, межановицької культури, голіградської культури, давньоруської культури
Історія[ред. | ред. код]
Хоча офіційно датою заснування села вважається 1394 рік, археологічні знахідки засвідчують, що саме тут, на берегах швидкоплинних річок Черемоша й Рибниці, поселення існували значно раніше. Поки що не досить вивчені сільські урочища Чорновище та Брама. На давніх та сучасних мапах, виданих у Польщі, урочище Чорновище називається ще й Каратурою. Очевидно, від тюркського слова «кара», що означає чорний, а «тура» — башта фортеці. Тут у ХІІ-ХІІІ віках знаходився житлово-оборонний комплекс. Цілком ймовірно, що це поселення спалили під час численних набігів монголо-татар.
Згадується 28 квітня 1461 року в книгах галицького суду[2].
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Заболотівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Джурів і Новоселиця.[3]
Церква[ред. | ред. код]
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього 1828 р. належить ПЦУ. Настоятель митрофорний протоієрей Ярослав Петрук. в джурові в 2020 році відкрили храм імені василія великого
Вузькоколійка[ред. | ред. код]
В 1892-93 роках була побудована промислова вузькоколійна залізниця від Видинова через Рудники до Джурова на вугільну шахту. Вугілля вивозилося вагонетками на гужовій тязі. Довжина лінії становила 15,3 км. Колія шириною 600 мм. В 1913 дорога повністю перебудована. Добудовано дві гілки: довжиною 1,9 км до шахти Сигізмунда і довжиною 3,2 км до шахти в Новоселиці. В Джурові був міст довжиною 248 м через річку Рибниця. Дорога експлуатувалась на гужовій тязі. Шахти та вузкоколійку закрито в 1928.
Ґміна[ред. | ред. код]
У 1934—1939 рр. село було центром ґміни Джурув.
Економіка[ред. | ред. код]
Після закриття шахт промислового видобування вугілля до 1957 року, вугілля видобували приватно. Зараз збереглися дві похильні, які становлять інтерес для спелеотуристів[4].
Станом на 1 січня 2010 року на території села працювало 30 підприємців, стільки ж — малих підприємств. Успішно розвивають свій бізнес приватні фірми — «Роса», «Нектар», завод «Ватра», цегельний завод, МП «Вектор-49».
У Джурові є майстерні з ремонту одягу та взуття, годинників, два стоматологічні кабінети, сільський комунгосп має ритуальний автомобіль, який обслуговує не лише поховальні ритуали у Джурові, а й у сусідніх селах району. А до послуг місцевої пральні вдаються не тільки жителі Снятинського району, а й сусіднього — Косівського.
Спорт[ред. | ред. код]
У 2000 році в селі започаткувалась Снятинська ДЮСШ ФСТ «Колос». Відкрито відділення вільної боротьби, діє Борцівський спортивний клуб «Ластівка».
- Київське «Динамо» у Джурові
Теплого вересневого дня 1969 року у селі Джурів відбувся товариський матч місцевої футбольної команди «Колос» із трьохразвим чемпіоном СРСР (1966-1968рр) київський «Динамо». У складі "Динамо" тоді виступали, Олександр Дамін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Трошкін.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Липова Парасковія Прокопівна — художник декоративно-прикладного мистецтва, член Національної спілки художників України (1989).
- Чабан Роман Дмитрович — засновник книги з географії 8 класу, консультант, краєзнавець, вчитель географії Джурівського ліцею.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.280, № 3050 (лат.)
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Вугільні копальні Прикарпаття можуть стати чудовим об'єктом для геологічного туризму. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт про село Джурів [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Українська газета «Час» [Архівовано 28 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Борцівський спортивний клуб «Ластівка» [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
