Джон Донн
| Джон Донн | |
| John Donne | |
 Худ Ісаак Олівер.Джон Донн, 1616 рік. |
|
| При народженні: | John Donne |
|---|---|
| Дата народження: | 12 лютого 1572 або 1594 |
| Місце народження: | Лондон |
| Дата смерті: | 31 березня 1631 |
| Місце смерті: | [[]] |
| Громадянство: | Англія |
| Рід діяльності: | Священик, поет |
| Напрямок: | маньєризм |
| Жанр: | проповідь |
Джон Донн (англ. John Donne; * 12 лютого 1572, Лондон — † 31 березня 1631) — англійський поет, найбільший представник метафізичного напряму. Автор низки любовних віршів, елегій, сонетів, епіграм, а також релігійних проповідей.
Зміст |
[ред.] Дещо про добу Джона Донна
Дослідники досі сперечаються, як означити добу, в яку жив і творив Донн. Кажуть про Пізнє Відродження в Англії, про бароко (твердження Йосипа Бродоського) і також маньєризм.
В історії було декілька країн, коли декілька стилістичних напрямків наклалися один на одний через досить швидий розвиток країни. При цьому одні стильові системи прийшли з запізненням, другі — вчасно, що й породило суміш. У мистецтві Венеції 16 століття співіснували Пізнє Відродження (картини Тиціана, Веронезе) і маньєризм (Тінторетто, ранні твори Ель Греко) водночас. Тиціан боляче розставався з надбанням Високого Відродження і так і не перейшов на позиції маньєризму до кінця життя. Усі портрети пензля Тінторетто належать Пізньму Відродженню. Але водночас, ніяк не схаменувшись, він творить релігійні і міфологічні картини з усіма ознаками маньєризму. Йому в цьому абсолютно наслідував Ель Греко у венеціанський період життя.
Подібна ситуація прослідковується і в літературі Англії на зламі 16-17 століть. Ранішній Шекспір і Бен Джонсон (1573—1637) — це Відродження, Джон Донн (1572—1631) — маньєризм, хоча це люди однієї доби і майже одного покоління. Джон Донн молодший за Шекспіра лише на 8 років і майже одноліток Бена Джонсона.
Більшу ясність в проблему вносить В.Муравьов, що подав тлумачення маньєризму: " Маньєризм мав гостре, майже болюче відчуття історії(і плину часу). Не дивно, що початок історії мистецтв заснували художники-маньєристи…Літературу маньєризму відрізняє надзвичайна метафоричність в суміші зі занадто зниженим оповіданням, гра зі словом (еквілібристика), жага до оксюморонів і антитез, гіперболи і гротеску. Притаманне маньєризму експериментальне змішування жанрів і використанння засобів різних мистецтв відкрило шлях до оновлення існуючих жанрів і породило нові. Особливим досягненням маньєризму (в драмі) стало створення трагікомедії ". Навіть у Шекспіра «Ромео і Джульєтта» починається як комедія, а закінчується як трагедія.
[ред.] Біографія
Джон Донн народився 12 лютого 1572 року в католицькій сім'ї. Виховувався у дусі католицизму. Вчився в Оксфордському і Кембриджському університетах, але ані там, ані там не отримав диплома: в протестантській Англії діяли обмеження, введені для католиків.
У 1596—1597 Джон Донн подорожував на європейському континенті, супроводжував графа Ессекса в його військових операціях в Іспанії. Вже тоді він писав успішно вірші, що розходились у рукописах. А однак не мав великої прижиттєвої слави як поет, та й не ставив мети уславитися. Джон Донн не друкував свої вірші за життя. Перше друковане їх видання побачило світ лише через 2 роки по смерті творця.
Як усіх молодих, його приваблював світ і подорожі. Є свідчення, що Донн подорожував Іспанією і дістався Італії.
Потім повернувся в Англію, де влаштувався на роботу секретарем у впливового придворного, сера Томаса Еджертона, лорда-охоронця Великої печатки. Закохавшись в племінницю патрона, 17-річну Анну Мор, таємно і без дозволу родини узяв з нею шлюб. Коли Еджертон дізнався про це, то вигнав Донна і сприяв його арешту і ув'язненню. Звільнившись з в'язниці, Донн разом з Анною поселяється в маєтку її родичів в графстві Суррей. В цей же час поет, прагнучи поправити свій матеріальний стан, створює антикатолицкий твір Ignatius his Conclave.Джон Донн на 10 років зазнав безгрошів'я і злиднів. Одна із його найвидатніших поезій:
Мізерна смерте, хай тебе назвуть
Могутньою - не смій гонорувати.
Не зникли люди ті, що їх взяла ти.
І я переживу тебе, мабуть.
Мир,супокій - ось вияв твій і суть.
З твоєї праці маєм зиск багатий:
Найліпших з нас ти квапишся прибрати,
Найшвидше горній дух вони спасуть.
Служнице влади, випадку, недолі -
З тобою вкупі злочин,мор,війна.
Проте приспить і маківка дрібна,
Як твій удар. Пишатися доволі.
На мить заснемо й, знехтувавши тлінь,
Прокинемось навіки. Смерте,згинь!
[ред.] Нові напрямки
Лише у 1609 році багатий батько дружини Донна визнав законним їх шлюб. Джон багато займався богослов'ям. І його полемічні здібності проти католиків забажав використати сам Яків І (король Англії) . Донн пішов на компроміс заради матеріального забезпеченя себе і родини і погодився на перехід в англіканство. До того ж король волав бачити Джона проповідником-англіканцем і заважав надавати тому світскі посади. Джон підкорився волі монарха. Його проповіді збирались послухати усі поціновувачі літератури і записували їх. Збережено близько 160 проповідей Джона Донна. Їх передав до друку син Джона.
У 1611 Донн створює «Анатомію світу», в 1612 — «Розвиток душі». Двічі (у 1601 і 1614) Донн стає депутатом парламенту. Його сім'я швидко росте — протягом ряду років у Анни практично щорічно народжується по дитині. Джон Донн мав 12 дітей. У 1617 Анна помирає після чергових пологів, і з того часу тон творів Донна хмурніє.
У 1621 Донн стає настоятелем собору св. Павла в Лондоні.
Донн помер 31 березня 1631. Безпосередньо перед смертю він прочитав власну похоронну проповідь і велів створити власний портрет в савані.
[ред.] Посмертна слава
На честь Джона Донна названий кратер на Меркурії. Серед перекладачів віршів Джона Донна в 20 столітті — нобелівський лауреат Йосип Бродський .
[ред.] Проза
- Six Sermons (1634)
- Fifty Sermons (1649)
- Paradoxes, Problemes, Essayes, Characters (1652)
- Essayes in Divinity (1651)
- Sermons Never Before Published (1661)
- John Donne's 1622 Gunpowder Plot Sermon (1996)
- Devotions Upon Emergent Occasions and Death's Duel (1999)
[ред.] Посилання
