Естонія та євро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Запровадження євро в Естонії випливає з Атенської угоди 2003 року, яка дозволила Естонії приєднатися до Європейського Союзу 1 травня 2004 року. Грошовою одиницею Естонії до введення євро була естонська крона. Згідно з Атенським договором, нові члени Європейського Союзу «мають приєднатися до економічного та валютного союзу», що Естонія й зробила 1 січня 2011 року.

Відтоді Естонія є членом економічного та валютного союзу Європейського Союзу (ЄВС). 1 липня 2004 року планувалося приєднатися до єврозони 1 січня 2007 року, перш ніж дата була перенесена на 2008 рік, а потім на 2011 рік. 12 травня 2010 року Європейська комісія підтверджує цю дату після оголошення про те, що країна відповідає всім критеріям, необхідним для інтеграції в єврозону.[1] 8 червня 2010 року міністри фінансів ЄС дозволили Естонії прийняти євро 1 січня 2011 року. 13 липня настала черга ECOFIN погоджуватися, і обмінний курс був встановлений на рівні 15,6466 крон за євро. Виробництво починається у Фінляндії, а з 2012 року – у Нідерландах.

Вступ до єврозони[ред. | ред. код]

Плакат на честь вступу Естонії в зону євро на фасаді Європейської комісії.

Валюта Естонії, крона, брала участь в ERM II, і її обмінний курс до євро коливається в межах плюс-мінус 1 %, 1 EUR = 15,6466 EEK. Він замінив радянський рубль у 1992 році та став одним із символів незалежності країни від СРСР, він був прив’язаний до німецької марки з фіксованим обмінним курсом, а потім до євро з 1999 року. Для прем’єр-міністра Андруса Ансіпа «це лише логічне завершення тривалого процесу після здобуття незалежності в 1991 році та вступу до Європейського Союзу в 2004 році».

На відміну від Литви, яка трохи не приєдналася до євро у 2007 році через інфляцію 0,1 % до максимуму, необхідного критеріями конвергенції, Естонія відповідає вимогам Брюсселя. У 2009 році його дефіцит становив 1,7 % ВВП (проти 3 %, що вимагається Маастрихтською угодою) та 7.2 % боргу (нижче межі 60 %). Однак її ВВП на душу населення становив лише 10 350 euros.[2]

Період попереднього завантаження монет євро починається 15 2010 і що з квитками 15 2010, одночасно з наданням широкому загалу мішки з першими монетами євро. Рахунки конвертуються в євро на 1 2011. З цього дня і протягом необмеженого періоду часу крони можна безкоштовно обміняти на банкноти євро в Банку Естонії. Подвійний обіг крон і євро припиняється 14 січня 2011 року, що робить банкноти і монети євро єдиним законним платіжним засобом з 15 січня 2011 року.[3]

Статус[ред. | ред. код]

Пам'ятник російським рублям у муніципалітеті Мяр'ямаа
Фото: Ave Maria Mõistlik, травень 2007

Маастрихтська угода спочатку передбачає, що всі члени Європейського Союзу повинні будуть приєднатися до зони євро після досягнення критеріїв конвергенції. Європейська комісія у своєму звіті про конвергенцію, опублікованому 12 травня 2010[4], робить висновок, що Естонія виконує умови для приєднання до євро в результаті «надійні та цілеспрямовані зусилля, і рекомендує приєднання Естонії до єврозони з 1 січня 2011 року».[5]

Монети[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. L'Estonie prête pour l'euro, communication de la Commission européenne, le 12 mai 2010.
  2. Cheyvialle, Anne (2011). L'Estonie, nouveau membre de la zone euro. Le Figaro. Процитовано 26 décembre 2014..
  3. Les étapes du basculement à l’euro fiduciaire - Estonie 2011, sur le site officiel de la Banque centrale européenne.
  4. Rapport de convergence du 12 mai 2010, publié par la Banque centrale européenne.
  5. Rapports de convergence sur les États membres pour remplir les conditions requises à l'adoption de la monnaie unique.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]