Бельгійський франк
| Бельгійський франк фр. Franc belge, нід. Belgische frank, нім. Belgischer Franken |
|
|---|---|
| 100 франків
100 франків |
5 франків
5 франків |
| Держава(и): | Бельгія |
| Банкноти: | 100, 200, 500, 1000, 2000, іноді 10000 BF |
| Монети: | 1, 5, 10, 20, 50 BF; іноді 25 і 50 сантимів |
| Символ: | BF, BFr, fr. |
| Літерний код: | BEF |
| Цифровий код: | 056 |
| Валютний курс (1 січня 2002) |
|
| €1 | = 40,3399 BEF |
| Інша інформація | |
| Центральний банк: | Національний Банк Бельгії |
| Веб-сайт: | www.nbb.be |
Бельгійський франк (фр. franc, нід. frank, нім. Franken) — грошова одиниця Бельгії з 1832 до 2002 року. Ділився на 100 сантимів. Назва походить від французького франка, якому бельгійський під час запровадження дорівнював за вмістом золота. Замінений євро.
Історія [ред.]
Загарбання більшої частини Західної Європи революційною, а згодом наполеонівською Францією, збільшило територію обігу французького франка. В південних Нідерландах (нині Бельгія), французький франк замінив бельгійський кроненталер, а його в свою чергу замінив Нідерландський гульден після створення королівства Нідерланди.
Після здобуття незалежності від Королівства Нідерланди, нове Королівство Бельгія 1832 року запровадило власний франк, еквівалентний французькому, як згодом Люксембург (1848) і Швейцарія (1850). Подібним чином об'єднана Італія запровадила ліру 1862 року.
1865 року Франція, Бельгія, Швейцарія та Італія створили Латинський монетний союз (1868 року до них приєдналась Греція): кожна з них мала забезпечити національну грошову одиницю (франк, ліру, драхму) 4,5 г срібла або 290,322 мг щирого золота, для вільної конвертації у співвідношенні 1:1. У 1870ті роки вартість золота зафіксовано золотим стандартом, який проіснував до 1914 року.
1921 року Бельгія і Люксембург уклали договір про економічний союз, яким запроваджувався обіг бельгійських банкнот на території Люксембургу.
1926 року в Бельгії запроваджено нову золоту валюту для міжнародних операцій бельга вартістю 5 франків, в кінці 1926 року Латинський монетний союз припинив існування. Бельга прив'язувалась до британського фунта у співвідношенні 35 бельг (175 франків) = 1 фунту, за золотим стандартом 1 бельга = 209,211 мг щирого золота.
1932 року створено повний економічний союз Бельгії і Люксембургу.
1935 року бельгійський франк девальвовано на 28% до 150,632 мг щирого золота, тому співвідношення між люксембурзьким і бельгійським франками змінилось і 1 люксембурзький франк став коштувати 1 ¼ бельгійських франків.
10 травня 1940 року почалась німецька окупація Бельгії і курс франка зафіксували в співвідношенні 0,1 рейхсмарки, а в липні того ж року знизили до 0,08 рейхсмарки.
5 жовтня 1944 року франк увійшов до Бреттон-Вудської системи, з початковим обмінним курсом 43,77 франків = 1 американський долар.
Разом з десятьма іншими європейськими валютами 1 січня 1999 року бельгійський франк замінено на євро в безготівкових розрахунках, а з 1 січня 2002 року в готівковому обігу за курсом 40,3399 франків за один євро.
Старі монети і банкноти припинили обіг 28 лютого 2002 року.
Посилання [ред.]
- Історія франка (англ.)
