Бельгійський франк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бельгійський франк
фр. Franc belge,
нід. Belgische frank,
нім. Belgischer Franken
100 франків

100 франків

5 франків

5 франків

Держава(и): Бельгія
Банкноти: 100, 200, 500, 1000, 2000, іноді 10000 BF
Монети: 1, 5, 10, 20, 50 BF; іноді 25 і 50 сантимів
Символ: BF, BFr, fr.
Літерний код: BEF
Цифровий код: 056
Валютний курс
(1 січня 2002)
€1 = 40,3399 BEF
Інша інформація
Центральний банк: Національний Банк Бельгії
Веб-сайт: www.nbb.be

Бельгійський франк (фр. franc, нід. frank, нім. Franken) — грошова одиниця Бельгії з 1832 до 2002 року. Ділився на 100 сантимів. Назва походить від французького франка, якому бельгійський під час запровадження дорівнював за вмістом золота. Замінений євро.

Історія[ред.ред. код]

Загарбання більшої частини Західної Європи революційною, а згодом наполеонівською Францією, збільшило територію обігу французького франка. В південних Нідерландах (нині Бельгія), французький франк замінив бельгійський кроненталер, а його в свою чергу замінив Нідерландський гульден після створення королівства Нідерланди.

Після здобуття незалежності від Королівства Нідерланди, нове Королівство Бельгія 1832 року запровадило власний франк, еквівалентний французькому, як згодом Люксембург (1848) і Швейцарія (1850). Подібним чином об'єднана Італія запровадила ліру 1862 року.

1865 року Франція, Бельгія, Швейцарія та Італія створили Латинський монетний союз (1868 року до них приєдналась Греція): кожна з них мала забезпечити національну грошову одиницю (франк, ліру, драхму) 4,5 г срібла або 290,322 мг щирого золота, для вільної конвертації у співвідношенні 1:1. У 1870ті роки вартість золота зафіксовано золотим стандартом, який проіснував до 1914 року.

1921 року Бельгія і Люксембург уклали договір про економічний союз, яким запроваджувався обіг бельгійських банкнот на території Люксембургу.

1926 року в Бельгії запроваджено нову золоту валюту для міжнародних операцій бельга вартістю 5 франків, в кінці 1926 року Латинський монетний союз припинив існування. Бельга прив'язувалась до британського фунта у співвідношенні 35 бельг (175 франків) = 1 фунту, за золотим стандартом 1 бельга = 209,211 мг щирого золота.

1932 року створено повний економічний союз Бельгії і Люксембургу.

1935 року бельгійський франк девальвовано на 28% до 150,632 мг щирого золота, тому співвідношення між люксембурзьким і бельгійським франками змінилось і 1 люксембурзький франк став коштувати 1 ¼ бельгійських франків.

10 травня 1940 року почалась німецька окупація Бельгії і курс франка зафіксували в співвідношенні 0,1 рейхсмарки, а в липні того ж року знизили до 0,08 рейхсмарки.

5 жовтня 1944 року франк увійшов до Бреттон-Вудської системи, з початковим обмінним курсом 43,77 франків = 1 американський долар.

Разом з десятьма іншими європейськими валютами 1 січня 1999 року бельгійський франк замінено на євро в безготівкових розрахунках, а з 1 січня 2002 року в готівковому обігу за курсом 40,3399 франків за один євро.

Старі монети і банкноти припинили обіг 28 лютого 2002 року.

Посилання[ред.ред. код]