Завадка (Бещадський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Завадка
пол. Zawadka


Координати 49°33′ пн. ш. 22°27′ сх. д. / 49.550° пн. ш. 22.450° сх. д. / 49.550; 22.450Координати: 49°33′ пн. ш. 22°27′ сх. д. / 49.550° пн. ш. 22.450° сх. д. / 49.550; 22.450

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Устрики-Долішні
Перша згадка 1508
Населення 155 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-711
Автомобільний код RBI
SIMC 0358523
OSM 1748163 ·R (Устрики-Долішні)
Завадка. Карта розташування: Польща
Завадка
Завадка
Завадка (Польща)
Завадка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Завадка
Завадка
Завадка (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Завадка (пол. Zawadka) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 155 осіб (2011[1]).

Розташування[ред. | ред. код]

Завадка розташовується за 20 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 60 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 15 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше зустрічається в документі 1508 року як власність Миколая Чешика. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.

У 1772—1804 рр. село було у складі Габсбурзької монархії, 1804—1867 — Австрійської імперії, 1867—1918 рр. — Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. 1895 року село належало до Ліського повіту, у селі нараховувалось 77 будинків і 563 мешканці (349 греко-католиків, 159 римо-католиків і 24 юдеї), місцева греко-католицька парафія належала до Ліського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка.

На 01.01.1939 в селі було 1130 жителів, з них 720 українців-грекокатоликів, 140 українців-римокатоликів, 230 поляків (працівники копальні нафти), 40 євреїв[2].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945—1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване[5] на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 81 26 48 7
Жінки 74 15 44 15
Разом 155 41 92 22

Церква[ред. | ред. код]

У 1838 рр. зведена дерев'яна церква Преп. Мат. Параскеви, яка була парафіяльною.

До 1947 р. в селі була греко-католицька парафія, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії, крім Завадки включала села Станкова і Розпуття.[7]

У 1951 р. поляки зруйнували церкву.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Залишки церкви: залізний хрест і кам'яна хрестильна купіль з 1866 р.
  • Каплички.
  • Старий цвинтар.
  • Будівлі довоєнної побудови.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45, 119.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 7 серпня 2017.
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. Шематизм Перемиськои єпархії, 1936, с. 61. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]