Зозулка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зозулка

Зозу́лка (гуцульське - "зозуля")— Окарина, Гусеня, духовий інструмент, з корпусом яйцеподібної форми. Має патрубок із свистковим отвором для видобування звуку. Для зміни висоти тону в корпусі є 7—10 ігрових отворів, що дозволяє отримувати доатоніючний звукоряд діапазон нони. Існують родини Зозулки від сопрано до баса які входять до складу ансамблю. Як музичний інструмент функціонує на Гуцульщині й Буковині, як дитяча іграшка - на Полтавщині, Подніпров'ї та інших зонах поширення гончарних промислів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

http://ukrfolk.com.ua/BERVY/index.html-lang=0&r=instr_muzika.htm

Література[ред.ред. код]

  • Хоткевич, Г – Музичні інструменти Українського народу – Х. 1930
  • Гуменюк, А – Українські народні музичні інструменти – К. 1968
  • Черкаський, Л. М. – Українські народні музичні інструменти – К. Техніка, 2003
  • Mizynec V. — Ukrainian Folk Instruments — Melbourne: Bayda books, 1984