Зона вільної торгівлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зо́на в́ільної торгі́влі (Free trade area) (ЗВТ) — тип міжнародної інтеграції, при якій в країнах-учасниках скасовуються митні збори і податки, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі згідно з міжнародним договором. Це більш глибокий тип інтеграції, ніж преференційні угоди. За кожною країною-учасницею зберігається право на самостійне і незалежне визначення режиму торгівлі по відношенню до третіх країн. У більшості випадків умови зони вільної торгівлі поширюються на всі товари крім продуктів сільського господарства. Зона вільної торгівлі може координуватися невеликим міждержавним секретаріатом, розташованим в одній із країн-членів, але зазвичай обходяться без нього, а основні параметри свого розвитку країни погоджують на періодичних нарадах керівників відповідних відомств. Між країнами-учасницями зберігаються митні кордони і пости, які контролюють походження товарів, які перетинають їхні державні кордони.

Північноамериканська зона вільної торгівлі — НАФТА (North American Free Trade Agreement — NAFTA) — угода між США, Канадою і Мексикою, що вступила в силу з 1994 року. Угода передбачає поетапну ліквідацію митних тарифів і нетарифних бар'єрів як для промислових, так і для сільськогосподарських товарів, захист прав інтелектуальної власності, вироблення загальних правил для інвестицій, лібералізацію торгівлі послугами та створення ефективного механізму для вирішення торговельних суперечок між країнами-учасницями.

Європейська асоціація вільної торгівлі — в 1960 році підписано угоду між Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією, Швейцарією.

Балтійська зона вільної торгівлі — угода між Латвією, Литвою та Естонією, підписана в 1993 році (втратила чинність у 2004 році, з дня вступу країн-учасниць у Європейський Союз).

Центрально-європейська угода про вільну торгівлю — угода між Угорщиною, Польщею, Румунією, Словаччиною, Словенією і Чехією, підписана в 1992 році (втратила чинність у 2004 року, з дня вступу країн-учасниць у Європейський Союз).

Австралійсько-Новозеландська торговельна угода про поглиблення економічних зв'язків — підписана цими двома країнами в 1983 році.

Зона вільної торгівлі між Колумбією, Еквадором і Венесуелою — угода була підписана перерахованими країнами в 1992 році.

Бангкокська угода — угода між Бангладешем, Індією, Республікою Корея, Лаосом, Шрі-Ланка, підписана в 1993 році.

Зона вільної торгівлі СНД — угода держав СНД, що підписали в 2011 році Договір про зону вільної торгівлі. Договір, проект якого був розроблений російським міністерством економічного розвитку, передбачає «зведення до мінімуму винятків з номенклатури товарів, до яких застосовуються імпортні мита», експортні мита повинні бути зафіксовані на певному рівні, а згодом поетапно скасовані. Договір замінив більше ста двосторонніх документів, що регламентують режим вільної торгівлі на просторі співдружності.

Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС – спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність правилам та регламентам ЄС з метою забезпечення вільного руху товарів і послуг між двома сторонами та взаємного недискримінаційного ставлення до компаній, товарів і послуг на території України та ЄС.

Статті на тему[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]