Німецька Австрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Deutsch-Österreich
Німецька Австрія
Рештки держави після розпаду Австро-Угорщини
1918 – 1919

Прапор Австрія

Прапор

Розташування Австрія
Провінції у складі Німецької Австрії, кордони Першої Австрійської республіки позначені червоним
Столиця Відень
48°13′ пн. ш. 16°22′ сх. д. / 48.217° пн. ш. 16.367° сх. д. / 48.217; 16.367
Мови німецька. Також чеська та польська
Релігії Римо-Католицька Церква
Форма правління Республіка
Президент Австрії
 - 5 березня 1919 to
     9 грудня 1920
 
Карл Зайтц
Канцлер Австрії
 - 30 жовтня 1918
     7 липня 1920
 
Реннер Карл
Законодавчий орган Рейхсрат
 - Upper house Herrenhaus
(верхня палата)
 - Lower house Abgeordnetenhaus
(нижня палата)
Історичний період Міжвоєний період
 - Абдикація Карла I 11 листопада 1918
 - Декларація республіки 12 листопада 1918
 - Рейхсрат приймає декларацію про об'єднання всіх земель
     Цислейтанії
22 листопада 1918
 - Сен-Жерменський мирний договір 1919 10 вересня 1919
 - Ратифікація Рейхсратом 21 жовтня 1919
Валюта Австро-Угорська крона
Попередник
Наступник
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Austria.svg Цислейтанія
Перша Австрійська Республіка Flag of Austria.svg
Перша Чехословацька республіка Flag of Bohemia.svg
Королівство Італія (1861–1946) Flag of Italy (1861-1946).svg
Держава словенців, хорватів і сербів Flag of the State of Slovenes, Croats and Serbs.svg
1 krone banknote, overprinted Deutschösterreich

Німецька Австрія (нім. Republik Deutschösterreich or Deutsch-Österreich) була залишком-правонаступником Австро-Угорської імперії після Першої світової війни для районів з переважно етнічним німецьким населенням. З площею 118 311 км² та населенням 10,4 млн чоловік, включаючи нинішні області Австрійської Республіки та інших німецькомовних районів, що були австрійськими імператорськими землями (Цислейтанії) в складі Австро-Угорщини. У їхньому числі провінції Больцано-Бозен і місто Тарвизіо, що наразі у складі Італії, південна Каринтія і південна Штирія, які зараз у складі Словенії, і Судетська область (Sudetenland) належала до Німецької Чехії (згодом також частина Судетської області), зараз в складі Чеської Республіки.

Історія[ред.ред. код]

За часів Габсбургів в Австро-Угорщині " Німецька Австрія" був неофіційним терміном і використовувався для зазначення областей імперії, населених етнічними німцями. Перед крахом імперії, що насувався, в кінці 1918 року етнічні німецькі депутати з Цислейтанії австрійського парламенту (Reichsrat) обраному в 1911 році прагнули створити нову Німецьку Австрію. Вони заявили про скликання "тимчасової Національної асамблеї незалежної держави Німецька Австрія". У зборах взяли участь представники Чехії, Моравії і Австрійської Сілезії які відмовилися приєднатися до нової держави Чехословаччини, яку було проголошено 28 жовтня 1918 року.

11 листопада 1918 року імператор Карл I склав повноваження, і 12 листопада, Німецька Австрія офіційно проголосила республіку. Національна асамблея заявила, що "Німецька Австрія є демократичною республікою" (стаття 1) і "Німецька Австрія є частиною Республіки Німеччина" (стаття 2). Пізніше на плебісциті в провінціях Тироль і Зальцбург більшість (98 і 99%) висловилась від об'єднання з Німеччиною. 22 листопада, Національна асамблея офіційно проголосила, що всі етнічні райони Цислейтанії підпорядковуються Німеччині. Проте, Антанта, виступила проти такого об'єднання і Німецька Австрія була в значній мірі безсила протистояти військам Італії, Чехословаччини, і Королівства сербів, хорватів і словенців.

10 вересня 1919 року канцлер Карл Реннер, підписав Сен-Жерменський мирний договір 1919 який був ратифікований Національними Зборами 21 жовтня. Згідно з його положеннями, назва республіки була змінена з "Німецької Австрії" на "Австрія" і будь-які спроби країни об'єднання з Німеччиною були заборонені. Стаття 88 договору, яку інколи називають Заборона Аншлюсу, говорить, що "незалежність Австрії є невід'ємною інакше, ніж з відома Ради Ліги Націй." [1] Крім того, у Версальському договорі, який обумовлює мир з Німеччиною, був пункт про заборону на об'єднання. З врахуванням цих змін розпочалась епоха Першої Австрійської Республіки.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Німецька Австрія, спочатку складалася з дев'яти провінцій (Provinzen), у тому числі:

Німецька меншина в Моравії, у тому числі німецьке населення в Brünn (Брно), Iglau (Їглава), і Olmütz (Оломоуц) також спробували проголосити свій союз з Німецькою Австрією, але зазнали невдачу. З іншого боку, етнічні німці в західній частині Королівства Угорщини, які утворюють більшість в районі, відомому як Німецька Західна Угорщина проголосували за приєднання до Австрії і це бажання було прийнято до уваги, зараз це земля Бургенланд.

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Staatsgesetzblatt für den Staat Deutschösterreich, 15. November 1918 – 23. Oktober 1919
  • Zbynek A. Zeman: Der Zusammenbruch des Habsburgerreiches 1914–1918. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1963 (Original: The Break-Up of the Habsburg Empire. Oxford University Press, 1961)
  • Rudolf Neck (Hrsg.): Österreich im Jahre 1918. Berichte und Dokumente. R. Ouldenburg, München 1968
  • Bundesministerium für Unterricht (Hrsg.): Österreich, freies Land – freies Volk. Dokumente. Österr. Bundesverlag, Wien 1957
  • Friedrich Funder: Vom Gestern ins Heute. Aus dem Kaiserreich in die Republik. Herold, Wien 1971