Ботнічна затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ботнічна затока

Бо́тнічна зато́ка (фін. Pohjanlahti, швед. Bottniska viken, англ. Gulf of Bothnia) — затока в північній частині Балтійського моря, розташована між західним узбережжям Фінляндії, східним узбережжям Швеції і Аландськими островами.

Назва походить від назви історичної провінції Швеції Ботнія (швед. Botten, буквально — дно, ґрунт).

Довжина 668 км, найбільша ширина 240 км. Площа 117 000 км². Найбільші глибини — в північній частині 112 м, в південній 290 м.

Вааськими шхерами і мілководдям ділиться на 2 частини: північну — Боттенвік (Ботнічна бухта) і південну — Боттенхав (Ботнічне море), які сполучаються протокою Північний Кваркен. З Балтійським морем з'єднується протокою Південний Кваркен між Аландськими островами і берегом Швеції.

Солоність затоки значно падає з півдня на північ. Якщо в південній частині вона відповідає солоності Балтійського моря, то в північній вона настільки низка, що не розрізняється на смак.

Топоніми Ботнічної затоки[ред.ред. код]

Річки[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття з океанології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.