Кишинівський Соломон Якович

Кишинівський Соломон Якович
Народження	1862 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	1941 або 1942
	Одеса
Країна	Російська імперія  СРСР
Жанр	портрет, пейзаж, жанрове малярство і натюрморт
Навчання	Одеське художнє училище (1883) і Мюнхенська академія мистецтв (1888)
Діяльність	художник
Вчитель	Луїджі Іоріні і Людвіг фон Гертеріхd
Відомі учні	Стрельников Володимир Володимирович
Член	Товариство південноросійських художників і Асоціація революційного мистецтва України
Кишинівський Соломон Якович у Вікісховищі

Соломон Якович Кишині́вський (псевдонім — Бенвенуто; 1862, Одеса — 1942, Одеса) — український живописець; член Товариства південноросійських художників з 1891 року з перервою та від 1917 року, один із засновників Одеського відділення Асоціації революційного мистецтва України у 1925 році.

Біографія

Народився у 1862 році в місті Одесі (нині Україна). Протягом 1879—1883 років навчався в Одеській рисувальній школі, де був учнем Луїджі Іоріні. За час навчання отрмав медалі — у 1879 році малу, у 1880 році — велику бронзову, у 1881 році — велику срібну. У 1884—1888 роках навчався в Мюнхенській академії мистецтв у Людвіга фон Гертеріха. Часто відвідував Париж та Рим.

Співпрацював із газетами «Одесские новости», «Театр», «Южное обозрение», журналом «Начало». У 1895—1898 роках друкував у пресі художньо-критичні статті, рецензії.

Після Жовтневої революції брав активну участь у художньому житті Одеси: виступав з лекціями в частинах Червоної армії, проводив екскурсії, викладав у гуртках художньої самодіяльності, організовував експозиції виставок; у 1920–1930-х роках активно займався просвітницькою діяльністю. Загинув в окупованій Одесі в 1942 році у єврейському ґетто.

Творчість

Створював жанрові картини, портрети та пейзажі в стилі імпресіонізму. Серед робіт:

• «У саду» (1883, Одеський художній музей);
• «Біля воріт монастиря» (1888);
• «Клопотання»/«Прохання» (1889; варіанти — «Скарга», 1893, Музей образотворчих мистецтв у Ашгабаті; 1893 — Третьяковська галерея; 1901, туш, перо, Одеський художній музей);
• «У майстерні скульптора» (1889);
• «Шарманщик» (1889);
• «Пейзаж» (1889, варіант — 1913),
• «Інвалід» (1891);
• «Міг би бути людиною» (1891, пастель, Державний Російський музей; низка варіантів);
• «На службу» (1894);
• «Страждалець» (1895);
• «У кутузці» (1895);
• «Ранок в холодній» (1895, туш, перо, Одеський художній музей; 1897, полотно, олія, Національний художній музей України);
• «Портрет поетеси Ольги Л.» (1900-ті);
• «Хризантеми» (1900-ті);
• «Тюльпани» (1900-ті);
• «Натюрморт» (1900-ті);
• «Портрет артиста В. Давидова» (1902, Одеський художній музей);
• «Суперечка» (1903);
• «Автопортрет» (1904, пастель);
• «У майстерні художника» (1904);
• «Єврей, що читає» (1905—1907);
• «Єврей, що молиться» (1905—1907);
• «Два єврея і єврейка» (1905—1907);
• «Гра в карти» (1906);
• «Одна папіроска» (1906);
• «Жінки біля річки» (1906);
• «Єврей» (1908, Дніпровський художній музей);
• «Тане сніг» (1910, Одеський художній музей);
• «Каштанка» (1912);
• «Та, що замислилася» (1914);
• «За книжкою» (1914);
• «Підмайстри, що грають у карти» (1915, Миколаївський художній музей);
• «Берег» (1916);
• «Бідна людина» (1917);
• «На Куликовому полі» (1918);
• «Ті, що прийшли…» (1919);
• «Зсуви в Отраді» (1925, акварель, Одеський художній музей);
• «1905 рік. Погром» (1927—1929; Національний художній музей України);
• «Повстання на броненосці „Князь Потьомкін-Таврійський“» (1927—1929);
• «Тіло Вакуленчука в порту» (1927—1929);
• «Останні хвилини Опанаса Матюшенка» (1927—1929);
• «Прощання лейтенанта Шмідта з сином» (1927—1929);
• «Ставок» (1929);
• «Пейзаж із деревами» (1930-ті);
• «Одеса. Митна площа» (1932, полотно, олія);
• «Старий» (1935, картон, Одеський художній музей);
• «Вулиця міста» (1936);
• «Біля школи» (1937);
• «Школярі» (1938);
• «Сира погода» (1938, Одеський художній музей);
• «Алея будинку відпочинку моряків» 1939, Одеський художній музей).

«Клопотання»	«Одеса. Митна площа».»	«Підмайстри, що грають у карти»	«Старий»

Брав участь у художніх виставках з 1891 року. За кордоном його роботи екпонувалися у Парижі у 1897 році та Відні у 1902 році. Персональні виставки відбулися в Одесі в 1896, 1906—1908, 1910, 1929 та 1938 роках.

Автор статей з питань образотворчого мистецтва: «Вплив фотографії на живопис» («Одеські новини», 29 березня 1895), «Парижанка — картина О. Цорна» («Театр». Одеса, 18 січня 1898) та інших.

Література

• Кишинівський Соломон Якович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 102.

• Кишинівський Соломон Якович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Кишинівський Соломон Якович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 296. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Кишиневский, Соломон Яковлевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Санкт-Петербург: Гуманитарное агентство Академический проект, 1995. — Том 4, книга 2 (Каев—Кобозев). С. 522—523 (рос.);
• Кишинівський Соломон Якович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 296. — ISBN 5-88500-071-9.;
• Т. В. Басанець. Кишинівський Соломон Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.