Нова Каракуба
| село Нова Каракуба | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Волноваський район | ||||
| Тер. громада | Старомлинівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA14040130060051802 | ||||
| Облікова картка | Красна Поляна | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1787 | ||||
| Колишня назва | Нова-Каракума, Нова-Каракуба Красна Поляна | ||||
| Населення | ▼ 3828 (01.01.2014) | ||||
| Площа | 8.231 км² | ||||
| Густота населення | 465.1 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 85571 | ||||
| Телефонний код | +380 6243 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 47°33′49″ пн. ш. 37°3′26″ сх. д. / 47.56361° пн. ш. 37.05722° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
138 м | ||||
| Водойми | річки: Мокрі Яли, Суха Яла | ||||
| Відстань до обласного центру |
93,2 км | ||||
| Відстань до районного центру |
40,9 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Зачатівська | ||||
| Відстань до залізничної станції |
16 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 85571, с. Красна Поляна, вул. Григорія Балжи, 60 | ||||
| Сільський голова | Тишлек Любов Дмитрівна | ||||
| Карта | |||||
  Нова Каракуба | |||||
 Нова Каракуба | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Нова́ Каракуба́ (з 1945 по 2024 рік — Кра́сна Поля́на; в минулому — Нова-Каракума, Нова-Каракуба, Гончариха) — село Старомлинівської сільської громади Волноваського району Донецької області України.
Село розташоване на берегах річки Мокрі Яли, у яку впадає річка Суха Яла. Відстань до райцентру становить понад 40 км і проходить автошляхом Т 0518. Землі села межують із територією с. Антонівка Розівського району Запорізької області та с. Передове Волноваського району Донецької області. Неподалік від села розташований ботанічний заказник «Мокроялинський».
Каракуба в перекладі з кримськотатарської мови "чорна печера".
У сучасному селі Нова Каракуба поєднано два села: на південному сході румейська колонія Нова Каракуба, на північному заході німецька колонія Єлизаветдорф.
Нова Каракуба заснована у 1787 році румеями, депортованими росією з Криму. За даними на 1859 рік у казенному селі Нова Каракуба (Гончариха) Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1156 осіб (593 чоловічої статі та 563 — жіночої), налічувалось 281 дворове господарство, існував православний молитовний будинок[1].
Станом на 1886 рік у румейській колонії Старо-Керменчицької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії мешкало 1518 осіб, налічувалось 260 дворових господарств, існували православна церква, молитовний будинок, школа, 5 лавок й 2 винних погріби[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2438 осіб (1248 чоловічої статі та 1190 — жіночої), з яких 2402 — православної віри[3].
У 1908 році у румейському поселенні, центрі окремої Ново-Каракубської волості, мешкало 3531 особа (1779 чоловічої статі та 1752 — жіночої), налічувалось 465 дворових господарства[4].
Північно-західна частина Красної Поляни у 19 сторіччі було окремим поселенням — німецькою колонією № 19 Елизабетдорф, Єлизаветівка; Єлизабетталь, Єлизаветполь, Блюменталь, № 19. Заснована у 1825 році. Засновники — 35 сімей із Бадена, Гессен-Дармштадта, Ельзаса. Лютеранські приходи Грунау і Людвігсталь. Молільний дім. Землі 2100 десятин (1857; 35 подвір'їв і 6 безземельних сімей). Школа. Жит.: 407 (1859), 674 (1885), 522/453 нім. (1897), 398 (1905), 382 (1908), 529 (1911), 588 (1919).
За даними 1859 року у Елизабетдорфі над Мокрими Ялами було 35 подвір'їв, 407 мешканців, 2 заводи.[5]
Говори (діалекти) саме 3-ї групи румейської мови за мовознавцями І. Соколовим і А. Білецьким стали основою для румейсько-російсько-новогрецького словника (укладачка — Рімма Харабадот) 2006 року (близько 6360 слів).
У 1945 році село було перейменовано на Красну Поляну.[6]
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Нова Каракуба[7].
19 вересня 2024 року селу було повернуто історичну назву.[8]
За даними перепису 2001 року населення села становило 4606 осіб, із них 12,44 % зазначили рідною мову українську, 80,26 % — російську, 7,1 % — грецьку, 0,11 % — німецьку та 0,04 % — білоруську мову[9].
- Стремовський Георгій Якович — український звукооператор.
- Касьянов Анатолій Васильович — український і радянський діяч.
- Чех Максим Сергійович — український футболіст.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2413) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 16-1)
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.8.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Сталінської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 20 вересня 2024.
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
- ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 20 вересня 2024.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
