Старомайорське
| село Старомайорське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Волноваський район |
| Громада | Великоновосілківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA14040010180012001 |
| Облікова картка | Старомайорське |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Майорське |
| Населення | ▼ 682 (01.01.2014) |
| Площа | 1.95 км² |
| Густота населення | 349.7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 85550 |
| Телефонний код | +380 6243 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°45′12″ пн. ш. 36°47′45″ сх. д. / 47.75333° пн. ш. 36.79583° сх. д.Координати: 47°45′12″ пн. ш. 36°47′45″ сх. д. / 47.75333° пн. ш. 36.79583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
113 м |
| Водойми | р. Мокрі Яли |
| Відстань до обласного центру |
102 км |
| Відстань до районного центру |
78 км |
| Відстань до центру громади/сільради |
13,8 км |
| Найближча залізнична станція | Зачатівська |
| Відстань до залізничної станції |
47,7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85500, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 32 |
| Сільський голова | Баширов Валерій Михайлович |
| Карта | |
  Старомайорське | |
 Старомайорське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Старомайо́рське — село в Україні, у Великоновосілківській селищній громаді Волноваського району Донецької області.
Географічне положення[ред. | ред. код]
Село Старомайо́рське розташоване за 102 км від обласного центру та 78 км від районного центру, на лівому березі річки Мокрі Яли. Відстань до адміністративного центру громади становить близько 13,8 км і проходить автошляхом Т 0518, до Маріуполя — 120 км.
Землі села межують із територією села Приютне Запорізької області.
Історія[ред. | ред. код]
XIX століття[ред. | ред. код]
Село засноване на початку XVIII століття. Козацьке поселення відносилося до Кальміуської паланки Запорозької Січі.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Майорське Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 885 осіб (435 чоловічої статі та 450 — жіночої), налічувалось 136 дворових господарств, існували православна церква й завод, відбувались 2 ярмарки на рік[1].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Майорське, центрі Майорської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 1371 особа, налічувалось 83 дворових господарств, існували православна церква, школа, лавка, 2 винних погреби, солодовня, винокурний завод й паровий млин, відбувалось 2 ярмарки на рік[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1093 осіб (571 чоловічої статі та 522 — жіночої), з яких 1075 — православної віри[3].
У 1908 році в селі мешкало 1102 особи (541 чоловічої статі та 561 — жіночої), налічувалось 204 дворових господарства[4].
XXI століття[ред. | ред. код]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великоновосілківського району, село увійшло до складу Великоновосілківської селищної громади Волноваського району[5][6].
З початку березня 2022 року село перебувало під тимчасовою окупацією російських загарбників.
27 липня 2023 року, в ході контрнаступу Сил Оборони України підрозділи 35-ї бригади морської піхоти та бійці 7 батальйону «Арей» 129 Криворізької бригади тероборони звільнили село від російської окупації[7]. У боях також брали участь загони 3-го полку спецпризначення, які вибили частини російського 247-го парашутно-десантного полку[8][9].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 840 осіб, із них 62,62 % зазначили рідною мову українську, 37,14 % — російську та 0,24 % — білоруську мову[10].
Особистість[ред. | ред. код]
Уродженець села:
- Ластовенко Борис Якович (нар. 25 червня 1946) — український російськомовний поет, член Національної спілки письменників України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 404) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 13-1)
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Автор. Старомайорське. Донецька область. decentralization.gov.ua. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Максим Царук. ЗСУ ЗВІЛЬНИЛИ СЕЛО СТАРОМАЙОРСЬКЕ НА ПІВДНІ (КАРТА). Дзеркало тижня.
- ↑ Сили оборони звільнили Старомайорське. Мілітарний (укр.). Процитовано 28 липня 2023.
- ↑ Українські морпіхи проводять зачистку звільненого села Старомайорське. sprotyv.info. Процитовано 28 липня 2023.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
| |||||||||||
| |||||||||||
| ||||||||||||||||
