Кремінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кремінь
Artifacts (front).jpg

Кре́мінь (рос. кремень, англ. flint, chert; нім. Feuerstein m) — мінеральне утворення, що складається з кристалічного і аморфного кремнезему (опалу, халцедону або кварцу).

Загальний опис[ред.ред. код]

Хімічна формула SiO2·nH2O. Кременеві стяжіння часто зустрічаються у вапняках. Вони можуть мати колір від жовтого до чорного непрозорого. Твердість за шкалою Мооса — 6-7.

Кремінь поширений в природі у вигляді конкрецій, жовен, лінз і пластів, що залягають узгоджено серед вапняків і крейдових відкладів або у січних нашаруваннях. Особливо поширений в осадових породах. Утворюється при діагенезі осадів, катагенезі гірських порід і при вивітрюванні. Твердість 7. Злам раковистий.

Завдяки здатності утворювати при сколі гострий ріжучий край кремінь з глибокої давнини (до залізної доби) використовувався людиною для кам’яних знарядь (наконечники стріл, ножі й інше). В Україні, зокрема на Донбасі, виявлено багато шахт кам'яного віку, в яких видобували кремінь.

В давнину уламки кременю використовувалися для висікання вогню. У середньовіччі кремінь широко використовувався для отримання вогню шляхом висікання іскор на трут за допомогою двох шматків кременю або одного кременю та шматка іншого матеріалу (кремінь — пірит, кремінь— сталь). Пізніше використовувався в збройовій справі в рушничних замках.

Кремінець, Кремняк — стара українська назва кременю.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.