Кристіан III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кристіан III
дан. Christian III
Кристіан III
Прапор
37-й Король Данії
29 липня 1536 — 1 січня 1559 року
Попередник: Фредерік I
Спадкоємець: Фредерік II
Прапор
49-й Король Норвегії
1 квітня 1537 — 1 січня 1559 року
Попередник: Фредерік I
Спадкоємець: Фредерік II
 
Народження: 12 серпня 1503(1503-08-12)
Готторп
Смерть: 1 січня 1559(1559-01-01) (55 років)
Кольдинг
Похований: Собор Роскілле
Династія: Ольденбурги
Батько: Фредерік I
Мати: Анна Бранденбурзька

Кристіан III (12 серпня 1503 — 1 січня 1559) — король Данії з 1534 до 1559 року, Норвегії з 1537 до 1559 року. Походив з династії Ольденбургів.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Був сином Фредеріка I, короля Данії та Норвегії, та Ганна Гогенцолерн. Народився у Готорпі (Гольштейн). після того, як у 1523 році його батька обрано новим королем замість Кристіана II він стає кронпринцем та герцогом Гольштейнським у 1526 році.

Для зміцнення своїх позицій у 1529 році Фредерік I призначає Кристіана віце-королем Норвегії. З одного боку королю потрібна була вірна людина у цій країні, щоб протидіяти спробам заколоту або сепаратизму, з іншого він бажав прилучати молодого Кристіана до державних справ.

В цей же час Кристіан знайомиться з думками та ідеями Мартина Лютера, поступово стає активним прихильником лютеранства.

Боротьба за владу[ред.ред. код]

Після смерті Фредеріка I Кристіан не відразу зміг зайняти трон Данії. Владу у країні захопила Державна рада, що складалася з католицьких єпископів та аристократів. Їм не подобалися лютеранські настрої Кристіана, який на той момент знаходився у Гольштейні. Проте для початку регентом королівства призначили Хрістофера Ольденбурзького, кузена Кристіана.

Спочатку Ганза запропонувала Кристіану Гольштейнському допомогу в отриманні данського трону, але той відмовився. Тоді очільник Любека, головного міста ганзейського союзу, Юрген Вулленвебер уклав угоди з Державною радою, містами Копенгаген та Мальме щодо відновлення на троні Кристіана II. На бік повстанців перейшли усі данські острови, провінція Сконе. На бік Любек перейшов навіть данський флот. Водночас почалося на чолі із Скіпером Клементом селянське повстання у північній Ютландії на користь Кристіана II. В цей складний час Кристіан Гольштейнський міг спиратися на гольштейнські загони. Але у 1534 році у м.Рие (східна Ютландія). Тут його оголосили королем Кристіаном III.

В цих обставинах новий королем вимушен був здолати селянське повстання та продияти Любеку. Спочатку Кристіан III почав війни з селянами. тільки у 1535 році він зумів завдати повстанцям остаточної поразки та захопити їх основне місто Ольборг. Водночас сам Кристіан III поступово відвоював данські острови та незабаром мав намір взяти в облогу Копенгаген. Наприкінці 1534 року граф Юхан Ранцау розпочав військові дії проти Любеку на суходолі. Він взяв місто в облогу, під час якої зумів знищити потужну плавучу батарею "Айзергир Хайнріх". Голова Любеку Юрген Вуленвебер повинен був терміново повертатися до міста, щоб врятувати його. Тільки після викупу Ранцау відступив від Любека. З цього моменту вплив Ганзи у Данії значно поменшав.

Разом з тим Кристіан III продовжував боротьбу з повсталими магнатами та єпископами. У липні 1535 року королівські війська нанесли повстанцям поразку при Оксенбьєрзі на острові Фюн. В цьому ж році король Данії уклав угоду з королем Швеції Густавом I. В цьому ж році вони захопили фортецю Ельсінборг в Сконе. Після цього об'єднанні флотилії Данії, Швеції та Прусії 14 червня 1535 року завдали нищівної поразки ганзейському флоту біля Ассенса у Малому Бельті. Після цього Юрген Вулленвебер втратив владу у Любеку. Водночас Кристіан III ліквідував усі привілеї Ганзи у Данії.

Позбавившись цієї загрози данській король нарешті зміг зайнятися захоплення важливіших міст свого королівства - Копенгагена та Мальме. У липні 1536 року від завдав остаточної поразки своїм супротивникам на чолі із Хрістофером Ольденбурзьким, а повсталі міста здалися. З цьго моменту Кристіан став повновісним королем.

Затвердження лютеранства[ред.ред. код]

Проте Кристіан III вбачав у католицьких єпископах загрозу своїй влади. Вплив католиків у Державній раді Данії все ще залишався значним. До того ж сам король став лютеранином, а тому бажав навернення на свою віру усіх мешканців Данії. Тому спочатку Кристіан III 12 серпня 1536 року наказав заарештувати усіх католицьких єпископів - ворогів Реформації. Після цього 30 жовтня цього ж року оголосив щодо затверждення у державі лютеранських церковних звичаїв та організації, а маєтки католицьких єпископів було конфісковано.

У 1537 році відбувається остаточна організація засад Лютеранської церкви Данії на чолі із Кристіаном. Водночас він зміг стати королем Норвегії, де також запровадив лютеранство.

С цього моменту стрижнем політики Кристіана III стала спілка з німецькими протестанськими князями та протидія прокатолицькій політики імператора Карла V.

Останні роки[ред.ред. код]

У 30- ті роки продовжувалася боротьба між німецькою та данською партіями при дворі Кристіана III. Тільки загроза з боку імператора Карла V змусила короля схилитися на бік своїх данських прихильників. Усі німці були відсторонені від своїх посад, на місцях яких призначено представник данської аристократії.

У 1542 році Кристіан отримав суттєву фінансову допомогу для погашення своїх боргів перед гольштейнцями, щоб більше не залежити від німецьких найманців. У 1544 році Кристіан III також зміг укласти вигідну угоду з Карлом V.

В цей же час відбувається розподіл герцогств Шлезвіга та Гольштейна. Данії й Кристіану дістається герцогство Шлезвіг, а його братам - Гольштейн.

Родина[ред.ред. код]

Дружина - Доротея (1511-1571), донька Генріха IV, герцога Брауншвейг-Люнебурзького

Діти:

  • Ганна (1532-1585), дружина Августа Ветіна, курфюрста Саксонії
  • Фредерік (1534-1588)
  • Магнус (1540-1583), король Лівонії
  • Іоган (1545-1622), герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Плон
  • Доротея (1546-1617)

Джерела[ред.ред. код]

  • Wilhelm Jensen: Christian III.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 3, Duncker & Humblot, Berlin 1957, S. 233 f.