Крячок білощокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крячок білощокий
Пара у шлюбному вбранні
Пара у шлюбному вбранні
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Підродина: Крячкові (Sterninae)
Рід: Болотяний крячок (Chlidonias)
Вид: Крячок білощокий
Біноміальна назва
Chlidonias hybrida
(Pallas, 1811)
Підвиди
  • C. h. hybridus
  • C. h. delalandii
  • C. h. javanicus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Chlidonias hybrida
EOL: 1065007
ITIS logo.jpg ITIS: 554218
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 144267
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 297805
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chlidonias hybrida

Крячо́к білощо́кий (Chlidonias hybrida) — вид птахів родини мартинових (Laridae). В Україні гніздовий перелітний птах.

Опис[ред.ред. код]

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Позашлюбне вбрання

Маса тіла біля 80 г. Довжина тіла 23-25 см. Розмах крил 70-75 см. Дорослий птах у шлюбному вбранні майже цілком сірий; лоб, тім'я і потилиця чорні; щоки, спід крил і підхвістя білі; хвіст світло-сірий, вирізаний; дзьоб і ноги червоні; у позашлюбному вбранні лоб білий; тім'я білувате, з чорними рисками; потилиця чорно-бура; за очима чорно-бурі плями; дзьоб чорний. Молодий птах схожий на дорослого у позашлюбному вбранні, але на спині темно-бурі смуги.

У шлюбному оперенні дорослий білощокий крячок від дорослого чорного і білокрилого крячків відрізняється білими щоками; дорослий у позашлюбному оперенні та молодий від дорослого та молодого чорного крячка — відсутністю чорних плям по боках вола, від дорослого та молодого білокрилого крячка відрізнити складно.[1]

Звуки[ред.ред. код]

Біля гніздових колоній подає хрипкий крик «черк — черк — черк».

Поширення[ред.ред. код]

Білощокий крячок має дуже великий ареал. В Євразії: Піренейський півострів, південна Франція, північна Італія, Албанія, Голландія та від Угорщини на схід до Примор'я. На північ від південної Польщі, в європейській частині колишнього СРСР до 52-53-ї паралелі, в долині Волги до 55-ї паралелі, в долині Уралу до 52-ї паралелі, до пониззя Тургаю, Сарису, Зайсан, південного Байкалу, південно-східного Забайкалля, південного Примор'я. На південь до північної Аравії, північного узбережжя Аравійського моря, на півострові Індостан приблизно до 25-ї паралелі, далі на схід до океанічного узбережжя. Східна і Південна Африка на північ до Кенії, Північно-Західна Африка. Острови: Мадагаскар, Сулавесі, Філіппіни, Молуккські, Нова Гвінея, Австралія, південний острів Нової Зеландії.

У північних частинах ареалу перелітний птах. Зимує в Африці.

В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь.[1]

Чисельність[ред.ред. код]

Чисельність світової популяції оцінюють в 300 тис.-1,5 млн особин.[2] Чисельність в Європі становить 42—87 тис. пар, в Україні — 5—8,5 тис. пар[3].

Гніздування[ред.ред. код]

Біля гнізда з пуховим пташеням

Гніздиться колоніями біля мулистих озер, річок або боліт частіше за все разом з чорним крячком. Гніздо зі стебел та листя будує на купинах або на плаваючих рослинах. Самка відкладає в травні 3 (рідше 2) бежевих, зеленкуватих з темними плямами яйця. Кладку насиджують особини обох статей протягом 18 днів. Пташенята починають літати у віці близько 3 тижнів, однак ще певний час продовжують отримувати корм від батьків.

Живлення[ред.ред. код]

Живиться переважно комахами, ракоподібними, дрібною рибою. Типовий прийом полювання — періодичне пікірування уводу, часто з коротким зануренням, тривалий пошуковий політ низько над водою з низько опущеним донизу дзьобом.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  2. BirdLife International 2012. Chlidonias hybrida. In: IUCN 2013. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2013.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 03 March 2014.
  3. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Література[ред.ред. код]

  • Дзюбенко Н. В. Просторово-функціональна структура поселень крячків в екосистемах басейну верхньої течії р. Дністер. — Автореф. дис… канд. біол. наук: 03.00.16. — Дніпропетровськ, 2003. — 20 с.
  • Фауна Украины. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К: Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
  • Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М: Наука, 1988. — 416 с.]