Кімната

Кімна́та або ківната — відокремлена стінами або перегородками частина будинку, квартири для проживання в ній; хата (у 2 знач.), покій.

2. з означ. і чого. Приміщення спеціального призначення на виробництві, в установі тощо. ** Кімната матері й дитини — приміщення в будинку вокзалу, автостанції тощо для відпочинку транзитних пасажирів — матерів з дітьми.

Посилання

• Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 2-ге вид. — 1728 с.