Землянка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Землянка — заглиблене у землю житло прямокутної або округлої форми, дах якого створений з колод і балок та вкритий землею, гілками, шкірами чи листям. Землянка є одним з найстаріших жител людства. Вона відома з часі верхнього палеоліту. Як правило, хоч і не виключно, землянки були характерні для регіонів з холодним кліматом. Завдяки заглибленню в землю землянки мають добру теплоізоляцію, але з іншого боку з тої ж причини в них вогко.
Всередині землянки, як правило, знаходилось вогнище, яке підтримувалося жінками і вважалося символом оселі.
У ранньому середньовіччі землянки були заміщені напівземлянками — землянками-зрубами, більша частина яких вивищувалася над поверхнею. Такі типи жител зберігалися у Європі та Азії до 13 — 14 століття. Напівземлянки з вогнищем у ітельменів і нівхів зникли длише у 19 столітті. У деяких корінних племен Америки напівземлянки досі використовуються в якості житла.
