Атріум

Justizpalast, Vienna

Атріум (атрій) (лат. atrium — темний, від ater — чорний) — простір у середині давньоримського житлового будинку у вигляді закритого внутрішнього дворика, на який звернено значну частину приміщень (синонім — каведіум). Являв собою місце зборів родини, в ньому містився вівтар хатніх богів, тут зберігали в особливих шафах воскові маски померлих предків, що давали уявлення про родовід хазяїна. У багатих будинках оброблювано мармуром, стіни розписувано, ніші прикрашано статуями, підлогу — мозаїчними зображеннями. Посеред атріуму спочатку стояло вогнище, згодом його замінив неглибокий басейн — імплювій, куди стікала дощова вода завдяки світловому прорізу вгорі — комплювію.

Розрізняють:

• Атріум дощовідводний (розливний) — підпори для підтримки даху відсутні, водночас схили даху отримали уклін зовні. Внаслідок цього отвір комплювію виявляється значно вищий ніж стіни та в тосканському (туському) атріумі.
• Атріум критий — відсутній комплювій. Застосовують, влаштовуючи над ним верхній поверх.
• Атріум коринфський — колони для підтримки даху тримають не тільки кути комплювію, а й розставлені на боках, через що нагадує перистиль, а отвір комплювію може отримати значні розміри.
• Атріум тосканський (туський) — чотири схили даху навколо комплювію спрямовані всередину для того, щоб заповнювати дощовою водою імплювій, а кутові підпори відсутні. Дах підтримувано завдяки перехресту балок.
• Атріум чотириколонний — відрізняється від тосканського влаштуванням чотирьох підпор для підтримки даху на кутах комплювію.

Атріумом також може бути оточений галереями двір, розміщений перед або поруч з християнською церквою в добу Раннього і Зрілого Середньовіччя. Слугував для врочистого виходу єпископа до великої кількості людей, що збиралися під час релігійних свят.

Атріум з ґалереями

В модерній архітектурі атріум може бути у вигляді рясносвітлового простору, розвиненого по вертикалі з ґалереями по поверхах, на які виходять приміщення різного призначення. Атріум, розвинутий по горизонталі у вигляді рясносвітлового проходу, інколи звано пасажем.

Література

• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7