Кім Чен Ин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кім Чен Ин
Кім Чен Ин
Кім Чен Ин

Великий керівник КНДР
Час на посаді:
29 грудня 2011 року — нині на посаді
Попередник Кім Чен Ір

Перший секретар ЦК Трудової партії Кореї
Попередник Кім Чен Ір

Керівник Комітету оборони КНР
Попередник Кім Чен Ір

Народився 8 січня 1983(1983-01-08) (31 рік)
Громадянство КНДР
Батько Кім Чен Ір
Особистий підпис KimJongUnSign.png
Нагороди звання Daejang Корейської народної армії[1]


Кім Чен Ин або Кім Чжон Ин[2] (кор. 김정은, Kim Jong-un; народився 8 січня 1983(19830108) або на поч. 1984(1984) року, ймовірно у Пхеньяні) — син колишнього диктатора Північної Кореї Кім Чен Іра. Після смерті батька з 29 грудня 2011 зайняв його посаду Верховного лідера КНДР.[3].

З кінця 2010 року Кім Чен Ин почав з'являтися на публіці разом із батьком, через що його почали розглядати як майбутнього наступника на посаді лідера нації. Після смерті Кім Чен Іра його офіційно проголосили «Великим Наступником».

Верховний командувач збройними силами КНДР (з 30 грудня 2011)[4]. Має звання Daejang Корейської народної армії, що відповідає званню чотиризіркового генерала.

Дитинство та юність[ред.ред. код]

Кім Чен Ин є третім та наймолодшим сином Кім Чен Іра (крім того ще має старшу сестру Кім Сул Сон)[5]. Дата його народження невідома, ймовірним місцем народження вважають Пхеньян. Його мати Ко Йон Хі (Ko Young-hee), третя з чотирьох жінок Кім Чен Іра, народилася в Японії в родині корейської професійної танцюристки. Згідно з офіційною версією, вона померла 2004 року від раку, але існували чутки, що її було вбито[6]. Мати називала сина «Королем Пораненої Зірки».

Кім-молодший починав навчання в елітарній школі, призначеній для дітей сановників Трудової партії Кореї (ТПК). Але згодом його відправили до приватної Міжнародної школи (International School of Bern), у передмісті Берна Мурі-Берн, Швейцарія. Тут він навчався у 1993–1998 роках під псевдонімом Чол Пак (або Пак Чол)[7][8], офіційно — як син водія посольства КНДР у Швейцарії. Його завжди і всюди супроводжував старший «учень»-кореєць, якого всі сприймали за охоронця. Колишні співучні згадують, що Кім-молодший любив кататися на лижах та цікавився баскетболом і був великим шанувальником Майкла Джордана та Жана Клода Ван Дама. Згідно з програмою навчання школи, Кім-молодший повинен бути обізнаний із англійською та німецькою мовами. Характер корейського спадкоємця школярі оцінюють як інтровертивний, директор школи визначив його «боязким». В 15-річному віці Кім покинув школу, не склавши іспитів.

Існує також версія, що в 1999–2000 роках Кім Чен Ин відвідував школу в Лібефельд-Штайнгельцлі (Schule Liebefeld Steinhölzli), іншому передмісті Берна. Тут його також було зареєстровано не під справжнім іменем, а як «Пак Ин», начебто сина чиновника посольства КНДР. Своєму сусіду за партою португальцю Жоао Мікаело він якось зізнався, що є сином північнокорейського правителя, і показав фото, на якому він разом із Кім Чен Іром. В обох версіях багато особистих рис цих корейських школярів збігаються, але чи в обох випадках ідеться про Кім Чен Ина, чи в одному з них це був його старший брат Кім Йон Нам — досі лишається нез'ясованим[9].

Політична кар'єра[ред.ред. код]

Згідно з повідомленнями південнокорейських ЗМІ та північнокорейських біженців, 2006 року серед керівних партійних функціонерів ТПК вперше було розповсюджено фотографії Кім Чен Ина. В наступні роки він перейняв функції Організаційного комітету Партії, що забезпечує стеження за партійними функціонерами[10].

15 січня 2009 північнокорейська інформаційна агенція повідомила, що близько 8 січня 2009 Кім Чен Ір видав директиву з приводу залучення Кім Чен Ина до керування Партією, назвавши його своїм наступником.[11][12]

26 квітня 2009 року агенція Yonhap повідомила, що Кім Чен Ин отримав нижче звання в Національній комісії оборони Північної Кореї. Найвищим званням у державі є звання голови цієї комісії, яке того ж місяця північнокорейський парламент надав його батькові — Кім Чен Іру.

27 вересня 2010 року, за день до щорічного з'їзду Трудової Партії Кореї, Кім Чен Ір надав своєму синові (а також своїй сестрі Kiong Hui) звання генерала (кор. Daejang). Крім того під час з'їзду Партії Кім Чен Ина було призначено на дві високі державні посади: віце-голови Центральної Військової Комісії (вище, ніж Партія) та члена Центрального Комітету ТПК[13].

Після смерті Кім Чен Іра (17 грудня 2011) 19 грудня 2011 року Кім Чен Ина було оголошено «Великим Наступником» померлого керівника, що означає майбутній перехід до його повноважень найвищих державних посад.[14][15]

Великою підтримкою при консолідації влади для Кім Чен Ина може бути його дядько Dzang Song Taek, чоловік сестри батька, що за життя останнього практично був другою людиною у державі.

Приватне життя[ред.ред. код]

Кендзі Фуджімото в своїй книзі «Я був шеф-поваром Кім Чен Іра» стверджує, що Кім-молодший, як і інші сини Кім Чен Іра, успадкував у батька статуру та характер, і цілком імовірно, що він як і батько страждає на серцеву недостатність та діабет[16].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]