Ільхам Алієв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільгам Гейдар-огли Алієв
İlham Heydər oğlu Əliyev

азерб. İlham Əliyev
Ільгам Гейдар-огли Алієв İlham Heydər oğlu Əliyev
Ільгам Гейдар-огли Алієв
İlham Heydər oğlu Əliyev
Прапор
Прапор
Президент Азербайджану
з 31 жовтня 2003
Віце-президент: Мехрібан Алієва
Попередник: Гейдар Алієв
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Азербайджану
Президент: Гейдар Алієв
Попередник: Артур Расізаде
Наступник: Артур Расізаде
 
Народження: 24 грудня 1961(1961-12-24)[1][2][3] (62 роки)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Національність: Азербайджанець
Країна: Азербайджан Азербайджан
Релігія: іслам і шиїти
Освіта: Бакінська с/ш № 6d і Московський державний інститут міжнародних відносин
Ступінь: доктор політичних наук і кандидат історичних наук
Партія: Новий Азербайджан (азерб. Yeni Azərbaycan Partiyası)
Рід: Алієвиd
Батько: Гейдар Алієв
Мати: Заріфа Алієва
Шлюб: Мехрібан Алієва
Діти: Лейла Алієва, Арзу Алієва і Гейдар Ільхам Алієв
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Ільга́м Гейдар-огли́ Алі́єв (азерб. İlham Heydər oğlu Əliyev, нар. 24 грудня 1961 року, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — азербайджанський державний і політичний діяч, чинний президент Азербайджану з 31 жовтня 2003 року.

Багатьма дослідниками режим Алієва характеризується як диктаторський[4][5][6][7][8][9]. Успадкував владу від батька, Гейдара Алієва, високопоставленого чиновника КДБ Азербайджанської РСР, що згодом керував країною з невеликою перервою майже 30 років (як Перший секретар ЦК КП Азербайджанської РСР 1969—1982, як Президент Азербайджану 1993—2003). П'ять разів перемагав на президентських виборах (розкритикований опозицією та Венеційською комісією конституційний референдум 2009 року[en] скасував обмеження президентських термінів і дозволив Ільхаму Алієву балотуватись у третій, четвертий та п'ятий рази).

Життєпис[ред. | ред. код]

  • Закінчив Московський інститут міжнародних відносин. З 1985 року викладав у цьому ВНЗ.
  • З 1991 року займався комерційною діяльністю.
  • 1994 року  — призначений першим віцепрезидентом Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки.
  • 2000 року — перший заступник голови керівної партії «Єні Азербайджан».
  • 2001 року — призначений головою парламентської делегації Азербайджану в Раді Європи.
  • 4 серпня — 4 листопада 2003 року — прем'єр-міністр Азербайджану.
  • 31 жовтня 2003 року — обраний президентом Азербайджану.
  • 15 жовтня 2008 року — обраний президентом на другий термін.
  • 9 жовтня 2013 року в Азербайджані відбулися чергові президентські вибори, за результатом яких Ільхам Алієв переобраний на третій термін[10]. Проте, опозиція не погоджувалася з результатами виборів, заявляючи, що в їхньому ході були допущені численні порушення[11].
  • 11 квітня 2018 року в Азербайджані відбулися дострокові вибори президента[12] За даними екзит-полу, явка на виборах склала 68,7 %. За чинного президента проголосували 82,71 %[13].
  • 8 лютого 2024 року Центральна виборча комісія Азербайджану оприлюднила результати дострокових виборів президента Азербайджану, про які було оголошено 7 грудня 2023 року. Тоді Алієв підписав розпорядження, яким доручив ЦВК Азербайджану призначити позачергові вибори на 7 лютого 2024 року. За даними ЦВК Азербайджану, що в день виборів станом на 17:00 (15:00 за Києвом) виборчі дільниці відвідали майже 4,6 млн осіб — це близько 71 % усіх виборців. Чинний президент країни Ільхам Алієв переміг вп'яте, отримавши 92,05 % голосів. За даними екзит-полу компанії «Oracle Advisory Group», які були опубліковані напередодні, Ільхам Алієв попередньо отримав 93,9 % голосів виборців. До цього Ільхам Алієв вже чотири рази перемагав на президентських виборах: у 2003, 2008, 2013 і 2018 роках[14].

Родина[ред. | ред. код]

Має дві дочки: Лейлу (* 1986) та Арзу (* 1989). Молодша донька 4 вересня 2011 р. вийшла заміж за 23-річного Самеда Курбанова.

Арзу  — співвласниця Silk Way Holding, який надає послуги в міжнародному аеропорту Азербайджану і в авіаційній сфері, складається з 23 компаній з капіталом у кілька десятків мільйонів євро, має 3000 співробітників[15].

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  2. Munzinger Personen
  3. Davos 2014 Participant List
  4. Turp-Balazs, Craig (17 березня 2021). Alexander Lukashenko is a dictator, but he is not Europe's last. Emerging Europe (амер.). Процитовано 19 січня 2022. 
  5. Neukirch, Ralf (4 січня 2012). A Dictator's Dream: Azerbaijan Seeks to Burnish Image Ahead of Eurovision. Der Spiegel (англ.). ISSN 2195-1349. Процитовано 19 січня 2022. 
  6. Rubin, Michael (22 жовтня 2021). Azerbaijan's Aliyev is a strategic liability, not an asset. The National Interest (англ.). Процитовано 19 січня 2022. 
  7. French court backs media description of Aliyev as a "dictator". The Central Asia & South Caucasus Bulletin (en-GB). Процитовано 19 січня 2022. 
  8. Autocrats take advantage of coronavirus. Council on Foreign Relations (англ.). Процитовано 19 січня 2022. 
  9. Hunder, Max. Azerbaijan's dissenting voices face imprisonment and worse. Kyiv Post. Архів оригіналу за 13 лютого 2024. Процитовано 10 квітня 2023. {{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  10. Президента Азербайджану Ільгама Алієва переобрано на третій термін. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013. 
  11. На виборах у Азербайджані перемагає Ільгам Алієв. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013. 
  12. В Азербайджані стартували дострокові вибори президента. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018. 
  13. Ільхама Алієва вчетверте обрали президентом Азербайджану — екзит-пол. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018. 
  14. Ільхам Алієв вп'яте став президентом Азербайджану. nv.ua. Процитовано 8 лютого 2024. 
  15. Донька президента Азербайджану вийшла заміж. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 5 вересня 2011. 
  16. Указ Президента України № 639/2013 від 18 листопада 2013 року «Про нагородження І.Алієва орденом Свободи». Архів оригіналу за 23 листопада 2013. Процитовано 18 листопада 2013. 
  17. Президенти України та Азербайджану обмінялися державними нагородами // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 18.11.2013
  18. Указ Президента України № 458/2008 від 19 травня 2008 року «Про нагородження І. Алієва орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 18 листопада 2013. 
  19. Указ Президента України № 982/2010 від 28 жовтня 2010 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]