Латвійська залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Латвійська залізниця
Тип Державне акціонерне товариство
Заснування 1994
Штаб-квартира Латвія Рига, Латвія
Ключові особи Угіс Магоніс (Голова правління)
Продукція Залізничний транспорт
Співробітники більше 12400 (2009 рік)[1]
Сайт http://www.ldz.lv

Латвійська залізниця (латис. Latvijas dzelzceļš) — національна державна залізнична компанія Латвії.

Повне найменування — Державне акціонерне товариство «Latvijas dzelzceļš» (латис. Valsts akciju sabiedrība «Latvijas dzelzceļš»)

Заснована в 1919 році[2] та відновлена ​​в 1994 році[3] на базі латвійської частини Прибалтійської залізниці.

Компанія обслуговує всю залізничну мережу країни: 2263,3 км шляхів колії (з них електрифіковані 258,8 км шляхів)[4][5].

Головний офіс розашований в Ризі за адресою вул. Гоголя, 3[6]. З 2005 року головою правління компанії є Угіс Магоніс (латис. Uģis Magonis)[7].

Тяговий рухомий склад[ред.ред. код]

Раніше чинний, нині списані[ред.ред. код]

Залізничні лінії[ред.ред. код]

  • Вентспілс — Тукумс II (лише вантажний рух)
  • Тукумс II — Єлгава (лише вантажний рух)
  • Єлгава — Крустпілс (лише вантажний рух)
  • Крустпілс — Даугавпілс
  • Даугавпілс — Індра — Держ. межа
  • Рига пас. — Крустпілс
  • Крустпілс — Резекне II
  • Резекне II — Зилупе — Держ. межа
  • Держ. межа — Карсава — Резекне I
  • Резекне — Даугавпілс
  • Держ. межа — Курцумс — Даугавпілс сорт.
  • Лієпая — Айзпуте (закрита)
  • Питалово — Сита (закрита)
  • Айнажі — Валмиера — Смілтене і Пале — Стайцеле (закрита)
  • Іерікі — Гулбене — Сита (закрита)
  • Приекуле — Калета (закрита)
  • Єлгава — Мейтене (лише вантажний рух)
  • Віесітскіе польові залізниці (закрита)
  • Польові залізниці Стенде — Вентспілс (закрита)
  • Мейтене — Бауска (вузькоколійна, закрита)
  • Айзпуте — Салдус (закрита)
  • Лієпая — Руцава (закрита)
  • Лієпая — Глуда (лише вантажний рух)
  • Пакалніеші — Кудупе (закрито)
  • Лієпая — Кулдига та Алсунга — Вентспілс (закрита)
  • Рига — Ерглі (вантажний рух до Сауріеші, далі закрито)
  • Мадона — лубу (закрита)
  • Крустпілс — Єкабпілс (закрита)
  • Рига — Руйена (діє до ст. Скулте)
  • Рига — мангал (скасована)

Електрифіковані залізничні лінії[ред.ред. код]

Латвійська електрифікована залізниця є найдовша в Прибалтиці, довжиною 249км (+12 км не використовується). На сьогоднішній день існує 4 електрифіковані, по яких ходять електропоїзди ЕР2/ЕР2Т/ЕР2М


  • 1 лінія:Торнякалнс — Тукумс II довжиною 68 км на сьогодні — найбільш завантажений маршрут електропоїздів, в літній час інтервал руху становить 10-15 хвилин, оскільки цей маршрут пролягає через Юрмалу, привертає велику кількість туристів. З цієї ж гілці раніше слідував дизель-поїзд в Вентспілс.Лінія була електрифікована 1966 року.

Станції (25) : Рига, Торнякалнс, Засулаукс, Депо, Золітуде, Іманта, Бабіте, Пріедайне, Лієлупе, Булдурі, Дзінтарі, Майорі, Дубулти, Яундубулти, Пумпурі, Меллужі, Асарі, Вайвара, Слока, Кудра, Кемері, Смарде, Мілзкалне, Тукумс I, Тукумс II.

  • 2 лінія:Рига — Єлгава завдовжки 43 км. Найкоротша гілка електропоїзди. Пролягає через місто Олайне. По цій гілці слід дизель-поїзд в Лієпаю, раніше ходив і в Реньге.Лінія була електрифікована 1972 року.

Станції (13) : Рига, Торнякалнс, Атгазене, Бізнесу Аугскола Туріба, Тірайне, Баложі, Яунолайне, Олайне, Далбі, Ціна, Озолниеку, Цукурфабріка, Єлгава.

  • 3 лінія:Рига — Скулте довжиною 56 км. Вельми протяжна гілка, але з малим пасажиропотоком. Проходить через населені пункти: Царнікава, Гауя, Гарціемс, Ліласте, Саулкрасти, Звейніекціемс. Раніше по цій гілці ходив дизель-поїзд в Лімбажі, алою і Руйіену. 1957 року була електрифікована до станції мангал, 1971 року — до Звейніекціемса, іповністю електрифікована 1991 року.

Станції (20) : Рига, Земітани, брас, Саркандаугава, мангал, Зіемельблазма, Вецдаугава, Вецакі, Калнгале, Гарціемс, Гаруп, Царнікава, Гауя, Ліласте, Інчупе, Пабажі, Саулкрасти, Кішупе, Звеніекціемс, Скулте.

  • 4 лінія:Рига — Айзкраукле. Найдовша електрифікована гілка, і найпізніша довжиною 82,5 км. Пролягає через місто-супутник Риги Саласпілс, Огре, і далі через міста Лієлварде та Айзкраукле. По цій гілці слідують дизель-поїзда в Гулбене, Крустпілс, Резекне, Зилупе та Даугавпілс, а також міжнародні поїзди до Москви, Санкт-Петербург та Мінськ.Лінія була електрифікована в 1972.

Станції (24) : Рига, Вагону Паркс, Яняварти, Даугмале, Шкіротава, Гайсма, Румбула, Дарзіні, Доле, Саласпилс, Саулкалне, Ікшкіле, Яуногре, Огре, Парогре, Ціемупе, Кегумс, Лієлварде, Кайбала, Юмправа, Дендрарійс, Скрівері, Мулдакменс, Айзкраукле.

Не побудовані

Крім чотирьох ліній, були заплановані ще два електрифіковані лінії, куди б слідував електропоїзд. На сьогоднішній день вони не побудовані або попросту не закінчені.

  • 5 лінія: Рига — Сигулда довжиною 53 км. За планом, електрифікація повинна була завершитися 1991 року. Однак до моменту проголошення незалежності Латвії електрифікацію встигли довести лише до станції Ропажі. У 80-90-і роки електропоїзди слідували по цьому маршруту до станції Ропажі. В експериментальному порядку були пущені контактно-акумуляторні поїзди, які до Ропажі ходили на електриці, а до Сигулди слідували автономно; такий самий принцип використовувався і на лінії в Лімбажі. У середині 90-х років електрифікацію скоротили до Югли (довжина 10,2 км). Досі до станції Ропажі можна бачити стовпи, які колись тримали контактну мережу.

Станції (12) : Рига, Земітани, Чіекуркалнс, Югла, Балтезерс, Гаркалне, Кріевупе, Вангажи, Інчукалнс, Еглюпе, Сілціемс, Сигулда. Нині в Сігулду і далі (до Цесіс, Валмиера та Валки) слід дизель-поїзд.

  • 6 лінія: Рига — Ерглі довжиною 92 км. Доказом запланованої електрифікації цієї гілки служить коротка контактна мережа, яка веде на платформу Яняварти, куди прямувала автомотриса в Ерглі (контактна мережа закінчується в 150 метрах за мостом).[джерело не вказано 1401 день] В майбутньому цей проект навряд чи буде реалізований, оскільки гілка Сауріеші — Ерглі вже демонтована.

Станції (23) : Вагону Паркс, Яняварти, Рига-преч, Ацоне, Сауріеші, Цекуле, Ківуля, Баяр, Ремінний, Аугшціемс, кард, Сідгунда, Сунтажі, Кастране, Ватране, Кейпене, Платер, Таурупе, Лічупе, Балтава, Роплайні, Ерглі.

Маршрути дизель-поїздів[ред.ред. код]

  1. Рига — Даугавпілс
  2. Рига — Гулбене
  3. Рига — Мадона
  4. Рига — Зилупе
  5. Рига — Лієпая
  6. Рига — Валга (Естонія)


Колишні маршрути 1990–2009 року

  1. Рига — Іпікі, Руйена, Алоян, Лімбажі (демонтована в 2005 лінія Скулте — Пярну-Пасажирська)
  2. Рига — Реньделише вантажні перевезення
  3. Рига — Мейтенелише вантажні перевезення
  4. Рига — Ерглівантажні перевезення до Сауреші, а далі пасажирське сполучення закрито 2007 року, лінія демонтована у вересні 2009 року
  5. Рига — Вентспілслише вантажні перевезення
  6. Лієпая — Вентспілс (демонтована 2007 року)


Міжнародні перевезення

Всі міжнародні перевезення використовується тепловозом Тепловоз ТЕП70, крім рейса в Валга де курсує ДР1

  1. Рига — Москва
  2. Рига — Санкт-Петербург
  3. Рига — Валга (Естонія), прикордонна станція в Естонії, де можна зробити пересадку на поїзд до Тарту та Таллінна
  4. Рига — Мінськ (відновлений 2011 року, на ділянці Бігосово — Даугавпілс відновлено пасажирське сполучення))
  5. Вільнюс — Санкт-Петербург. (Через Ригу не слідує, але слідує по Латвії та має зупинки на станціях Даугавпілс, Резекне, Карсава). За станції Резекне-2 об'єднується зі складом поїзда Рига-Санкт-Петербург.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]