Азербайджанська Державна залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Закрите акціонерне товариство «Азербайджанська Державна залізниця»
азерб. “Azərbaycan Dəmir Yolları” Qapalı Səhmdar Cəmiyyəti, "ADY" QSC
Країна Азербайджан
Знаходження штаб-квартири Баку
Статус діюча
Роки дії 1991 — сьогодення
Експлуатаційна довжина залізниці 2918 км (2009)
Ширина колії 1 520 мм

Закрите акціонерне товариство «Азербайджанська Державна залізниця» (азерб. “Azərbaycan Dəmir Yolları” Qapalı Səhmdar Cəmiyyəti, "ADY" QSC) — офіційне найменування залізниць Азербайджану, керівним органом якого є Управління Азербайджанської Державної Залізниці (азерб. Azәrbaycan Dövlәt Dәmir Yolu İdarəsi). Компанія створена влітку 2009 року на базі Азербайджанської Державної залізниці, функціонально замінивши її.

Мапа шляхів Азербайджанської залізниці
Залізничний вокзал Баку
Головна будівля Азербайджанської Державної залізниці у Баку

Технічні показники, інфраструктура, організація управління, структура[ред.ред. код]

До 1991 р. Азербайджанська залізниця організаційно складалася з трьох відділень (Бакинське, Гянджинське і Нахичеваньске). Після здобуття Азербайджаном незалежності, й відокремлення його залізниць від структури МШС СРСР, було проведено реформи з організації структури : Так із трьох відділень, два (Бакинське і Гянджинське) ліквідовано й передані в пряме управління служби руху. З іншого боку замість раніше існуючих головних управлінь служб локомотивного, вагонного господарства, служби перевезень пасажирів, було створено виробничі об'єднання — ПО, до яких і перепідпорядковувалась інфраструктура, яка раніше належав службам. Так всі локомотивні депо, були введений у правовий склад ПО «Локомотив». Особливістю і позитивною властивістю даних реформ, служила ліквідація, існуючих раніше дублюючих одне одного органів.

  • Загальна довжина залізниць — 2125[Джерело?] км.
з них двухпутні — 800 км.
розгорнута довжина — 2995 км.
  • Електрифіковано (постійний струм 3КВт) — 1278 км.
  • Обладнані автоматичним блокуванням — 1600 км

Рухомий склад[ред.ред. код]

На залізницях експлуатується рухомий склад наступних серій:

Проекти[ред.ред. код]

Розвиток швидкісного руху[ред.ред. код]

Проектом передбачається, створення швидкісного руху від Баку до Беюк-Кясика (кордон зі Грузією) з перспективою створення спільного швидкісного коридору АзербайджанГрузія -Туреччина. За підсумками міжнародного тендера, ТЕО проекту провели південнокорейські компанії, і вони ж виграли тендер проектування. Передбачається три вида виконання проекту, будівництво окремої швидкісної лінії від Баку до Беюк-Кясика, будівництво додаткових рейок цього разу вже по існуючій ділянці Баку — Беюк-Кясик, та модернізацію існуючої лінії Баку — Беюк-Кясик для швидкісного руху. Проекту будівництваа окремої лінії було відмовленно, як надмірно дорогий і нерентабельний. У результаті переговорів і консультування, вибір найімовірніше впаде на третій варіант, що передбачає модернізацію існуючих залізниць для швидкісного руху. За цим проектом, явна швидкість пасажирських поїздів на лінії буде 120 км/год, далі 160км/год, й у остаточному підсумку більш 200км/год. У проекті передбачається розвиток швидкісного руху, із залученням до нього залізниць Грузії і Туреччини, до створення єдиного міжнародного швидкісного коридору, з Кавказа в Європу. У дальньої перспективі, зі збільшенням пасажирообігу, передбачається також збільшення швидкісті руху до 300км/год, з будівництвом додаткової залізниці .

ТРАСЕКА (транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія)[ред.ред. код]

У проекті передбачається задіяти маршрут Баку-кордон Грузії, довжина якого становитиме 503 кілометра .

Баку — Тбілісі — Ахалкалакі — Карс[ред.ред. код]

За цим проектом, повинні бути з'єднані залізниці Азербайджана з залізницями Грузії і Туреччини. У проекті (здійснення якого почалося з 2007) має бути побудована залізнця від станції Ахалкалакі у країні, до залізничної станції у місті Карс. Приблизна вартість проекту оцінюється у 800 млн доларів США, витрати взяли порівну Азербайджан, шляхом надання кредиту Грузії, і Туреччині. Азербайджан по мінімальної відсоткової ставці надав кредит Грузії для будівництва ділянки від Ахалкалакі до кордону з Туреччиною. За власний кошт Азербайджан проводить реконструкцію ділянки Марнеули — Ахалкалакі. На початковій стадії залізницею планується перевозити до 10 млн т вантажів, з подальшим збільшенням вантажообігу до 25 млн т в найближчій перспективі. Проект є також частиною більш грандіозного проекту з з'єднання залізниць Південного Кавказу з Європою через Туреччину. За програмою розвитку залізниць Туреччини, будується підводний залізничний тунель під протокою Босфор в Стамбулі, що забезпечить прямий з'вязок з загальноєвропейською мережею залізниць. Також у контексті проекту планується, будівництво залізниці з Карса в Нахичеваньску АР. В перспективі, з виконанням проектів Швидкісного сполучення, проект Баку — ТбілісіАхалкалакі -Карс стане частиною залізничного швидкісного коридору ЄвропаКавказ -Азія.

Північ — Південь[ред.ред. код]

У 2000 році між Росією, Індією і Іраном було укладено угоду про міжнародний транспортний коридор «Північ-Південь». Азербайджан долучився до цього проекту у 2005 році. Цей транспортний коридор є сукупністю транспортно-інформаційних магістралей від Індії і Оману через море, потім через Іран, Каспійський регіон, до Росії і в зворотному напрямку. За розрахунками експертів, пропускна здатність МТК «Північ-Південь» становитиме на початковому етапі до 10 мільйонів тон вантажів на рік.

Є кілька маршрутів прямування вантажів за допомогою різних видів транспорту, так звана «західна гілка»: напрям АстраханьМахачкалаСамур, далі по території Азербайджана із виходом в Іран через прикордонну станцію Астара. Або від Самура територіями Азербайджану й Вірменії із виходом в Іран через прикордонну станцію Джульфа.

В Азербайджані проект передбачає будівництво прикордонного мосту Астара (Іран) — Астара (Азербайджан), прикордонної станції, 8,5 км колій, і навіть пункту зміни колісних пар і іншої інфраструктури в Азербайджані. На реалізацію проекту, Азербайджан потребує майже 21 млн доларів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]