Литаври

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Standard timpani setup.jpg

Лита́ври (італ. timpani, пол. kotły, нім. Pauke)- - ударний музичний інструмент з визначеною частотою звуку. Литаври - інструмент азійського походження, в Європі відомі з 15 століття.

Литаври являють собою систему з двох або декількох мідних котлів, відкрита сторона яких затягнута шкірою. Змінюючи ступінь натягу шкіри можна змінювати висоту звуку інструментів. Розрізняють литаври гвинтові та педальні. На гвинтових литаврах шкіра натягується за допомогою гвинтів. В процесі виконання твору настроювати такі практично литаври неможливо. На педальні литаври, які останнім часом поступово витісняють гвинтові, настройка висоти звуку здійснюється за допомогою спеціального педального механізму. На таких інструментах можливий особливий музичний ефект - глісандо. Корпус литавр являє собою казаноподібну чашу, виконану найчастіше з міді, а іноді з срібла, алюмінію або навіть скловолокна. Основний тон інструменту визначається розмірами корпусу, який варіюється від 30 до 84 см (іноді буває навіть менше). Більш високий тон виходить при менших розмірах інструменту. На корпус натягується мембрана, виконана зі шкіри або пластмаси. Мембрана утримується обручем, який, у свою чергу, кріпиться гвинтами, використовуваними для настройки висоти звучання інструменту. Сучасні литаври забезпечені педалями, натискання на які легко перебудовує інструмент і навіть дозволяє виконувати невеликі мелодичні партії. Зазвичай кожен з барабанів інструменту має діапазон від квінти до октави.

Тембр інструменту визначається формою корпусу. Так напівсферична форма створює більш дзвінкі звуки, а параболічна - більш глухі. На тембр впливає і якість поверхні корпусу.

Палички для гри на литаврах є дерев'яні, очеретяні або металеві стрижні з круглими наконечниками, як правило, обтягнутими м'яким Фільц. Литаврист може отримувати різні тембри і звукові ефекти, використовуючи палички з наконечниками з різних матеріалів: шкіри, повсті або дерева.

В симфонічному оркестрі, як правило, використовуються інструменти трьох розмірів - велика (діапазон від E до c), середня (частіше дві середніх, діапазон від A до e) та мала (діапазон від B до g). Грають на литаврі двома паличками з м'якими голівками, особливий прийом гри на літаврах - тремоло (швидке чергування ударів обох паличок).

В партитурі для симфонічного оркестру партія літавр пишеться нижче партій мідних духових та вище партій решти ударних інструментів.

Література[ред.ред. код]

  • О. Андрєєва. Ударні інструменти сучасного симфонічного оркестру. — К.: «Музична Україна», 1985 р.

Посилання[ред.ред. код]