Людовит Штур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людовит Велислав Штур
словац. Ľudovít Štúr
Ludovit Stur.jpg
Людовит Штур
Інші імена словац. Ludevít Velislav Štúr
Народився 29 жовтня 1815(1815-10-29)
Угровець
Flag of Hungary (1867-1918).svg Угорське королівство
Помер 12 січня 1856(1856-01-12) (40 років)
Могра
Flag of Hungary (1867-1918).svg Угорське королівство
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність словак
Діяльність поет, філолог, громадський діяч
Автограф Автограф — Людовит Велислав Штур

Людови́т Велислав Штур (словац. Ľudovít Štúr, свого часу відомий як словац. Ludevít Velislav Štúr; *29 жовтня 1815, Угровець біля Бановець-над-Бебравою — †12 січня 1856, Модра біля Братислави) — словацький поет, філолог, суспільний діяч.

Біографія[ред.ред. код]

Був ідеологом словацького національного відродження в XIX ст., автор словацького мовного стандарту, що врешті привів до сучасної словацької літературної мови, організатор словацьких революційних кампаній протягом революції 1848—1849 років в Угорщині, депутат парламенту Королівства Угорщини, політичний діяч, поет, журналіст, видавець, викладач, філософ і лінгвіст.

У середині XIX століття завдяки зусиллям словацької протестантської інтелігенції в особі Людовита Штура, Йозефа Гурбана і Михала Годжі кодифіковано та впроваджено в життя новий варіант літературної словацької мови, названий згодом «штурівщиною». Його вихідною базою є «центральнословацький культурний інтердіалект». Нова літературна мова, на відміну від бернолаківщини, являє собою систему центральнословацького типу. У 1844 р. нею опубліковано перші твори, з 1845 по 1848 роки видавано «Словацьку народну газету». У 1846 р. вийшли у світ основні лінгвістичні праці Л. Штура («Словацька мова, або потреба писати цією говіркою», «Наука словацької мови»). Норми штурівської літературної мови більшою мірою, ніж мови бернолаківської, відповідали живій народно-розмовній мові словаків.

У літературно-естетичних поглядах абсолютизував фольклор як вираз національного духу й національної культурної традиції («Про народі пісні й оповідання племен слов'янських», 1853). У поезії розробляв жанри патріотичної лірики та епіки (сб. «Лірика й пісні», 1853, поеми «Святобой», «Матуш із Тренчин», обидві — 1853).

Твори[ред.ред. код]

  • Dielo, zv. 1 — 6, Bratislava, 1954 — 59;
  • Listy, zv. 1 — 3, Bratislava, 1954 — 60;

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Штур, Людовит. Розставання; На вершинах: Вірші/Пер. Микола Нагнибіда//1962. — Ж. Всесвіт. — Ч.2.
Памятник Л. Штуру в Левочі

Цікаві факти[ред.ред. код]

Л.Штур - один із засновників культурно-просвітницького видавничого товариства "Tatrin" "Татрин"), видавав газету "Slovenskje narodnje novini" ("Словацька народна газета", 1845 - 1848) з літературним додатком "Orol Tatransky" ("Орел татранський"). У цьому додатку опубліковано нариси про Закарпаття Б.Носака-Незабудова під назвою "Листи з незвіданої землі до Л..." 1845).

На честь діяча названо астероїд 3393 Штур[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]

  • Sučasníci о L'udovitovi Šturovi, Bratislava, 1955.
  • L'udovit Štúr. Zivot a dielo. Sborni'k, Bratislava, 1956.
  • Juricek J., L'udovit Št Štúr, Bratislava, 1971.

Посилання[ред.ред. код]