Словаки

Словаки
Антон Бернолак, Людовит Штур, Йедлик Аньош Іштван, Йозеф Петзвал, Павол Оршаг Хвіздослав, Штефаник Мілан Ростислав, Густав Гусак, Олександр Дубчек
Загальна кількість	6 500 000
Найбільші розселення	Словаччина:    4,614,854[1]  США:    1,200,000[2]  Чехія:    375,000[3]  Угорщина:    110,000[4]  Канада:    100,000[5]  Велика Британія:    90,000[6]  Сербія:    59,021[7]  Ірландія:    30,000[8]  Австрія:    25,000[9] Німеччина:    20,200[10]  Україна:    6,397[http://lower
Близькі етнічні групи	Західні слов'яни
Мова	Словацька мова
Релігія	католицизм

Слова́ки (самоназва словаці) — народ, який становить основне населення Словаччини.

Словацька мова, поряд з близькою їй чеською, належить до чесько-словацької мовної групи західнослов'янських мов.

Назва «словаки» зустрічається з XV ст.

Офіційна релігія — католицизм, також є протестанти та уніати.

Словацька національність витворилася остаточно у 18-19 ст.; словацька літературна мова — в середині 19 ст.

Кількість словаків на світі:

• бл. 6,5 млн, у тому числі: у Словаччині — 4,6 млн. Україна бл. 17 тис.
• (1992) — бл. 5,6 млн, у тому числі: у Словаччині — 4,5 млн, Україна бл. 14 тис.
• (1970) — бл. 5 млн, Словаччина — 3,9 млн, США — бл. 450 тис., Чехія — бл. 200 тис., Угорщина — бл. 100 тис., Югославія — бл. 90 тис., Канада — 40 тис., Румунія — 25 тис., Польща — 20 тис.

В Україні (за переписом 1970 р.) жили 10 200 словаків, у тому ч. 9 600 — у Закарпатській обл. (6 900 у містах, 2 700 у селах), в Ужгородському, Перечинському, Великоберензнянському й Свалявському районах, здебільша в місті Ужгороді близько двох тисяч. Лише половина з них користується словацькою мовою, решта — українською або угорською. Тільки в одній школі міста вивчають словацьку мову (СШ № 20).

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

Див. також

• Сотаки
• Нітранське князівство
• Словаки в Україні