Магнус III Ладулос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магнус III

Магнус III (1240-1290)- король Швеції з 1275 до 1290 року. Походив з династії Фолькунгів. Мав прізвисько Ладулос - "засув від стайні".

Життєпис[ред.ред. код]

Був сином ярла Біргера та Інгеборг Еріксдоттір. Стосовно молодих років Магнуса мало відомостей. Після того як його батько фактично очолив Швецію, Магнус став герцогом Зедерманландським. Він зберігав вірність своєму братому королю Вальдемару.

Після смерті ярла Біргера у 1266 році Магнус повстав проти брата з метою захопити владу. Боротьба між братами тривала декілька років зі змінним успіхом. Нарешті 14 червня 1475 року в битві під Гувою Магнус разом з братом Еріком при підтримці данських військ розбив Вальдемара I й захопив владу.

Спочатку він призначив Вальдемара намісником провінції Готенланд. Проте вже у 1278 році позбавив його цієї посади, а у 1288 році запроторив до замку Нючепінг.

За правління Магнуса III остаточно сформувався прошарок світської аристократії (фрельсів) на основі декрету 1280 року, прийнятого в Альсне. Там же прийнято низку чинних для всього суспільства законів, що захищали права окремої особи. У 1281 році були затверджені церковні привілеї.

Родина[ред.ред. код]

Дружина - Хельвіг, донька Герарда, графа Гольштейнського.

Діти:

  • Інгібурда (1277-1319)
  • Біргер (1280-1321)
  • Ерік (1282-1318)
  • Вальдемар (1283-1318)

Джерела[ред.ред. код]

  • Throne of a Thousand Years, Jacob Truedson Demitz, Ristesson Ent, Los Angeles, 1996
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.