Марго Авріл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марго Авріл
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Margaux de Fouchier
Дата народження 8 квітня 1991(1991-04-08) (33 роки)
Місце народження Париж
Роки активності 2003 — дотепер
Громадянство Франція
Національність француженка
Професії співачка
Інструменти фортепіано гітара
Мова французька
англійська
Жанри поп
Псевдоніми Margaux Avril
Лейбли AZ / Universal
www.margauxdefouchier.com

Марго Авріл (справжнє ім'я — Марго де Фуш'є, нар. 8 квітня 1991, Париж) — франко- і англомовна співачка, авторка пісень, фотограф, модель, інфлуенсер. Має громадянство Франції і США, оскільки її мати була американкою, а батько — французом.

За її словами, те, що вона виросла в середовищі двох повністю різних культур, загострило її чутливість, здатність слухати і споглядати: "Я не знаю, чи вплинула подвійна національність безпосередньо на моє мистецтво, але майже напевно вона вплинула на те, ким я є..." [1]

Лозунгом своєї творчості називає вираз Альбера Камю: "Créer, c’est vivre deux fois" ("Творити - означає жити двічі")[2].

Музика і фотографія[ред. | ред. код]

Здібності до співу проявились у дівчинки в ранньому віці. За словами Марго, коли їй було 6 чи 7 років, протягом одного тижня, але окремо, мати і дідусь сказали, що вона має красивий голос, і спитали, чи не хоче вона стати співачкою. Вона відповіла, що звичайно хоче. В той час вона слухала переважно ту музику, яку слухали батьки, - Боба Ділана, Пінк Флойд, Еріка Клептона, що в подальшому вплинуло на її творчий процес.

Мати Марго сама грала на фортепіано і записала доньку до консерваторії, де та відвідувала заняття з хору, теорії музики і театрального мистецтва. Додатково протягом 6 років дівчина брала домашні уроки гри на фортепіано.[3]

Натомість іншою пристрастю Марго стала фотографія. Її батько працював архітектором і постійно робив багато світлин.

"Одного дня я взяла у батька фотоапарат Leica і почала знімати все, що було навкруги мене, — речі на столі, пейзаж за вікном, тінь... І моєю пристрастю стало знімати все." — розповідає Марго[4].

Так дівчина стала професійно вивчати не тільки музику, а й фотографію, а згодом і назву своєї першої платівки пов'язала саме із фотомистецтвом.

Серед фотографів, які вплинули на її творчість, називає таких відомих митців як Стівен Шор, Гаррі Грюйєр, Сол Лейтер і Софі Калле[5].

Декілька років саме фотографія була основним заняттям Марго, але все змінила одна зустріч.

«Instantanés» (2013)[ред. | ред. код]

Гітарист і композитор Трістан Сальваті (Tristan Salvati), який шукав нових виконавців, переконав Марго поставити музику на перше місце серед професій. Молоді люди почали записувати демо-версії пісень і викладати їх на платформі Noomiz, яка об'єднує митців, слухачів і музичних професіоналів. Там публіка настільки тепло зустріла новачків, що її увага дозволила їм очолити Топ інтернет-виконавців і протриматись на першому місці протягом декількох місяців, після чого Марго запропонували контракти одразу декілька студій [6]. В 2012 році вийшов сингл "L’air de rien", а потім "Encore Une Histoire", кліпи до яких були відзняті в Лісабоні під час подорожі до Португалії.

Нарешті повністю франкомовний дебютний альбом "Instantanés", великою мірою створений у співпраці з Сальваті, побачив світ 26 серпня 2013[7] на "Universal Music/Capitol". Назву цього альбому з французької можна перекласти як "миттєві світлини" або "моментальні фотознімки". Це поетично приголомшливий і високо музичний масив вишуканого попу в стилі найкращого шансону, в якому особливої популярності набули пісні "Toucher Le Soleil", "Lunatique", "Encore Une Histoire" і "L'air de rein", яка досягла 30 позиції в хіт-парадах в Бельгії (Ultratop) і 61 у Франції (SNEP).

Співачка припускає, що альбом міг би досягти значно більшого успіху, але зазначає, що "...я не мала бажання робити щось, щоб зробити свій альбом відомим і успішним, це вимагає багато жертв, на які я не була готова. Я люблю і ціную своє приватне життя більше!"[8].

Сингли (2016 - 2018)[ред. | ред. код]

Зрештою співачка відмовилась від пропозиції працювати над другим студійним альбомом і обрала роботу в інших галузях, яка дозволяла б їй, з одного боку, розкрити свої інші таланти, а з іншого — більше часу приділяти сімейним і особистим справам (в лютому 2017 року після тривалої хвороби помер її батько): "Музика — це пристрасть, але я була не готова пожертвувати всім, оскільки мені було потрібно виражати себе і в інших сферах... Моє особисте життя також було дуже складним і я була потрібна родині і самій собі... Я розвиваюсь у світах, які дуже доповнюють один одного, — це мистецтво, дизайн, предмети розкоші і мода. Писання ж розвинулось ще деінде, окрім створення пісень."[9]

В цей період Марго отримала від компанії "Vestiaire Collective", що займається предметами розкоші, пропозицію керівної посади з широким спектром повноважень в області маркетингу і соціальних комунікацій, яку погодилась обійняти. Тим не менше, повністю не залишаючи музику, в 2016-2018 роках вона випустила декілька англомовних синглів в жанрі електро-поп — "Soon" (2016), "Drifting" і "Something You Can Do" (2018). Окрім Марго та Сальваті над цими треками працювали, зокрема, Деніс Браун (Dennis Brown) з гурту "POSTAAL", на той час висхідна зірка французької електросцени мультиінструменталіст Fhin і сам "хрещений батько" французької хауз-музики Алексіс Лятроб (Alexis Latrobe), більш відомий як Alex Gopher, який займався мастерінгом.[10]

"Мені було потрібно більше стверджувати свою особистість, а це передбачало музичну емансипацію... Я отримала свободу руху, що дозволяє мені наблизити свою музику до того, що я люблю і ким я є," — пояснює вона зміну своєї музики. — "... для мене співати англійською так само можливо, як і французькою. Я довго цього хотіла. Голос ставиться по-іншому, слова також. Це була можливість, з новим проектом і самостійним виробництвом звукозапису, йти до цієї новизни, де, я думаю, я нарешті почуваю себе більш комфортно". [3]

Про пісню "Soon" (англ. "Скоро"), яка вийшла першою після довгого творчого мовчання, в коментарі британському журналу "Clash" співачка зазначила наступне: "Вона дуже підходить до моєї непостійної особистості!.. Вона доволі неоднозначна, я думаю, також оскільки ви можете слухати її в будь-який час вашого дня чи життя... Коли ви щасливі, в меланхолії, на прогулянці, прокидаєтесь; раннім вечором чи пізньої ночі... В ній є щось палке, однак різке і містичне. Писати і співати пісню було наче робити автопортрет, але намагаючись не відкрити все одразу..." "Clash" назвав пісню "розкішним, спектральним поверненням" (A gorgeous, spectral return...) [11], а музичний онлайн-ресурс "With Guitars" відзначив, що "звук є сучасним, палким і сонячним" [12].

"Drifting", назву якої з англійської можна перекласти як "Дрейф" або "Плин", — повільна, меланхолійна пісня про стосунки з самим собою, які впливають на інші стосунки в житті: з тими, кого любиш, з часом, що проходить. Цей трек — в першу чергу чуттєвий мелодійний вокал на фоні електронної музики і пружних барабанів.

Співачка так описала цю пісню: "Дрейфуючи від самого себе, Ви дрейфуєте від того, що Вас оточує. Шлях, яким ми проходимо через життєві перепони, вибори, які ми робимо. Це [пісня] про меланхолію, ностальгію і навчання. Плин життя, який бере своє, якому ми дозволяємо себе нести і проти якого ми іноді боремось, спогади, за які ми міцно тримаємось або які мусимо відпустити".[13]

"Something You Can Do" (англ. "Щось, що ти можеш зробити") створена в значно швидшому темпі, більш оптимістична, це досить впевнений, але той самий теплий і пронизливий, голос та чіткі і жваві гітарні ритми під звучний барабан.

"Something You Can Do" — про зізнання комусь про деталі, які ви тримали в таємниці... Про те, через що ви пройшли, ваші почуття, ваші сподівання, вашу біль також... Ця пісня — м'яке нагадування, що кожен проходить через обставини, про які ми можемо навіть не уявляти, і що іноді треба зовсім небагато, щоб бути поряд з тим, кому ти можеш бути потрібен. Навіть якщо це і не так просто, завжди є щось, що ти можеш зробити," — розкриває ідею співачка.[14]

В 2018 році як сторонній виконавець взяла участь в записі електро-соул треку "All Change" франко-британського дуету "POSTAAL", що увійшов до їхнього однойменного альбому. [15]

«Disconova» (2022)[ред. | ред. код]

Бажання більш активно співати ніколи не полишало Марго, але велика кількість інших справ не давала жодної можливості надовго повертатися в студію, окрім того, вона не мала бажання писати власні пісні, оскільки ще не була готова розкривати свої почуття. І одного разу за філіжанкою кави Гійом Діпан (Guillaume Depagne), креативний директор, з яким Марго працювала над першим диском в студії “AZ”/"Capitol" і з того часу підтримувала спілкування, запропонував їй записати альбом, що складався б із вже відомих пісень, які їй подобаються, — після чого "все склалося природно і легко". [9]

Реліз другого альбому співачки "Disconova" відбувся 3 червня 2022 року під її справжнім ім'ям Margaux de Fouchier у співробітництві з лейблом "Un Plan Simple" [16]. Це англомовна платівка, що переважно складається з кавер-версій відомих диско хітів, переспіваних в стилі босанова (а відтак і назва альбому походить від поєднання назв цих двох музичних напрямків), але містить і деякі переспівані рок хіти. Серед каверів — "Y.M.C.A." Village People, "Heart of Glass" Blondie, "Last train to London" Electric Light Orchestra й деякі інші [17]. Планувалось додати в альбом і франкомовні хіти, але результат створення кавер-версій для них не задовільнив команду, і від цієї ідеї відмовились. [9]

Подібне незвичне поєднання музичних напрямків співачка пояснила так: "[Босанова] це сонячний, теплий, блискучий спосіб очистити культові речі, які випускають доволі часто. Це дозволяє вам органічно додати екзотичний штрих, щоб висвітити мелодії і тексти, які ви знаєте на па́м’ять, але насправді не приділяєте їм більше уваги. І ще поєднання диско і босанова є несподіваним на папері, змогти їх змішати стало справжнім випробуванням... Думаю, я спробувала надати інтерпретацію, перепривласнити ці пісні в простий, спонтанний спосіб, ближчий мені, не граючи".[5]

22 вересня 2022 вийшов бонус-трек до альбому — ремікс хіта Рода Стюарта "Da Ya Think I'm Sexy?". Також до альбому було створено мерч з його символікою - футболки і світшоти. [9]

Мода і стиль[ред. | ред. код]

Є автором ряду фотографічних серій в діапазоні від портретів до архітектури і водночас частим гостем по іншій бік фотокамери. Марго з'являлась на сторінках багатьох відомих журналів, від "Marie Claire" до "Vogue", а також впливових онлайн-ресурсів, таких як Highsnobiety.

Протягом двох з половиною років працювала головою з соціальних комунікацій (Head of Social) в компанії з продажів вжитих предметів розкоші "Vestiaire Collective", після чого створила власну консультативну агенцію з брендингу і соціальних комунікацій. Зокрема співпрацює з дизайнерським домом "Maison Matisse", що належить нащадкам видатного художника і декоратора Анрі Матісса, який займає особливе місце у вподобаннях Марго "через його оптимізм, його невтомну працю, його пристрасть, його кольори, його любов до каліграфії"[5].

"[Бажано, якщо] робота - це те, що ти любиш і до чого маєш пристрасть" [18]

Марго зазначає, що двома фільмами, які вплинули на її смаки щодо одягу, стали "Баррі Ліндон" Стенлі Кубрика і "Амадеус" Мілоша Формана, музика і костюми з яких вразили її в дитинстві. Її стиль є спонтанним, залежним від настроїв і бажань, — жіночним, еклектичним і мінімалістським. Серед улюблених модельєрів - австралійка Кім Елері (Kym Ellery), американка Кейт Гольштейн (Cate Holstein), італійка Марія Грація К'юрі (Maria Grazia Chiuri) і міланський бренд The Attico. Улюблені бренди взуття - Ghazal, Loewe, Weston, Fabrizio Viti, Soeur, Carel [19]. "Мені подобаються різні стилі, але часто мені важко їх відтворити, тому я обираю комфорт, адже стиль для мене - це в першу чергу про ставлення", — розповідає вона[19]. Через це серед речей, які найчастіше можна побачити на Марго, — джинси або штани з високою талією, біла футболка або чорний чи прозорий топ з квадратним вирізом, чоботи, кросівки або мокасини, стейтмент-жакет або великий плюшевий жакет.

"Я вірю, що мода — це те саме, що й створювати мистецтво. Замість того, щоб слідувати трендам, важливо вільно носити те, що відповідає вашому настрою і удосконалює вашу чутливість" [18]

Ювелірні прикраси вважає предметами мистецтва, збираючи колекцію, яку можна буде передати, вибираючи їх спонтанно: "В основному із золота, іноді ретро, іноді ультрамодерні, часто — позачасові". Перевагу надає виробам Anissa Kermiche, Yannis Sergakis, Studio Ad. Ornem, Grainne Morton, Loyal.e, Mansano, Annelise Michelson, Dinh Van, Douze, Charlotte Chesnais, Sansoeurs [19].

В 2021 році у співробітництві з французьким брендом жіночого одягу "Fête Impériale" створила колекцію купальників і пляжних речей (кімоно, саронг, сорочка) в теплих і м'яких кольорах "золотої осені", для реклами яких сама виступила в ролі моделі[20]. Речі продаються в ціновому діапазоні 140-360 євро[21].

Марго є прибічником повільної моди, одного з напрямків повільного руху, що протистоїть сезонній моді, масовому виробництву одягу, неетичним і неекологічним методам виробництва. Визнаючи, що тривалий час сама була частиною проблеми, намагається підтримувати більш продумане, відповідальне і етичне споживання, зокрема перешиваючи одяг, який перестає підходити за розміром, обираючи натуральні матеріали і бренди з екологічним виробництвом. Має деякі високоякісні речі, успадковані від матері, які носить багато років, зокрема жакет від YSL.

"Я більше не роблю спонтанні покупки, рідко потураю примхам і насправді волію балувати себе тривкими речами, які я завжди планую тримати у себе роками," — пояснює Марго[22].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Мати Марго загинула в автокатастрофі, коли дівчинці було 11 років [23].

Батько, Філіп де Фуш'є [24], був відомим архітектором, зокрема, брав участь у реконструкції району Прескіль (Presqu'île) в історичній частині Ліону, що входить до спадщини ЮНЕСКО.

Має двох старших сестер, які є дизайнерками, — Паскаль (архітектор інтер'єру) і Дженіфер (сценічний дизайнер) [25].

Тітки і бабуся по материнській лінії довгий час проживали в Тусоні (Аризона). [26]

Проживання[ред. | ред. код]

Мешкає переважно в Парижі в мансардній квартирі в VI окрузі [27]. Батьківський дім родини де Фуш'є знаходиться в Бретані, в комуні Валь-Андре, і оскільки обидві сестри проживають за кордоном та саме на Марго полягає обов'язок опікуватись будинком, вона регулярно буває на півночі Франції [8] [28].

Смаки[ред. | ред. код]

Улюблені квіти — півонія, камелія і соняшник (останній через ту особливість, що квітка соняшника повертається слідом за сонцем)[27].

Улюблені письменники — Крістіан Бобен, Франсуаза Саган, Гарі Ромен і Томас Віно (Thomas Vinau)[5].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Маючи громадянство США, критично висловлювалась щодо напрямку розвитку держави після обрання президентом Дональда Трампа і змін у федеральному законодавстві щодо абортів, пов'язаних із справою Dobbs v. Jackson Women's Health Organization[29]: "Я безсумнівно розчарована бачити те, що країна, яка хоче бути сучасною та прогресивною, відступає у стількох багатьох напрямках, які є суттєвими для свободи. Такий регрес дуже складно спостерігати. Він приголомшливий, катастрофічний, жахливий... Я засмучена і розлючена..."[5].

Дискографія[ред. | ред. код]

Назва Instantanés Disconova
Рік 2013 2022
Обкладинка

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Margaux de Fouchier and Léonard Bouix - The Socialite Family. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 6 червня 2022.
  2. ↑ NSPIRATION Margaux De Fouchier. smallable.com. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. ↑ а б Margaux Avril, touche-à-tout. Les Confettis (fr-FR) . 8 серпня 2017. Процитовано 26 лютого 2023.
  4. ↑ Margaux Avril Interview – ColoRising (амер.). Процитовано 10 травня 2022.
  5. ↑ а б в г д Rencontre inspirante avec Margaux de Fouchier, électron libre - (fr-FR) . 29 липня 2022. Процитовано 25 грудня 2022.
  6. ↑ Margaux Avril, le charme et la voix. Les Confettis (fr-FR) . 28 січня 2013. Процитовано 26 лютого 2023.
  7. ↑ Margaux Avril - Instantanés (англ.), архів оригіналу за 3 червня 2022, процитовано 3 червня 2022
  8. ↑ а б Margaux de Fouchier: dulzura con acento francés. HOLA (ісп.). 15 січня 2023. Процитовано 19 січня 2023.
  9. ↑ а б в г KHENG, Vincent (11 липня 2022). INTERVIEW : Rencontre avec Margaux de Fouchier. Just Music (fr-FR) . Процитовано 24 березня 2023.
  10. ↑ Adrien (10 травня 2018). Premiere: French 79 remixes Margaux Avril's "Drifting". Do You Like That Song? (амер.). Процитовано 17 березня 2023.
  11. ↑ Interviews, Clash Magazine Music News, Reviews &; Murray, Robin (31 жовтня 2016). Premiere: Margaux Avril - 'Soon'. Clash Magazine Music News, Reviews & Interviews (брит.). Процитовано 17 березня 2023.
  12. ↑ Listen! Paris starlet Margaux Avril's new track 'Soon' • WithGuitars. www.withguitars.com (en-gb) . Процитовано 17 березня 2023.
  13. ↑ Margaux Avril Shares the French 79 Remix of Her Single ‘Drifting’ – ColoRising (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  14. ↑ Margaux Avril Shares Her Latest Single ‘Something You Can Do’ – ColoRising (амер.). Процитовано 26 лютого 2023.
  15. ↑ Postaal - Postaal (англ.), процитовано 17 березня 2023
  16. ↑ Margaux de Fouchier - Disconova. Un Plan Simple (фр.). Процитовано 24 березня 2023.
  17. ↑ Margaux De Fouchier - Disconova (англ.), процитовано 24 березня 2023
  18. ↑ а б Inoue, Elie (27 жовтня 2022). おしゃれパリジェンヌのクオリティ・オブ・ライフ vol.23. ELLE (ja-JP) . Процитовано 3 лютого 2023.
  19. ↑ а б в Nast, Condé (14 січня 2022). A house tour of Margaux de Fouchier's family home in Brittany. Vogue France (fr-FR) . Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  20. ↑ Fête Impériale Paris в Instagram: "The « Velvet Sunset » Collection in collaboration with @margauxdefouchier is available online! Video by @sianasomar Make-up @trinejuel". Instagram (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
  21. ↑ #ELLEFashionCrush : Margaux de Fouchier x Fête Impériale, la douce collab de l’été - Elle. elle.fr (фр.). 22 липня 2021. Процитовано 3 липня 2022.
  22. ↑ Louloulove (22 вересня 2020). Margaux de Fouchier - Paris - Interview Mode by Lou Lou Love. Lou Lou Love (брит.). Процитовано 9 серпня 2022.
  23. ↑ Margaux de Fouchier - myBlend (fr-FR) . 28 вересня 2022. Процитовано 14 грудня 2022.
  24. ↑ Philippe De Fouchier. geni_family_tree (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
  25. ↑ 29ter. La salle d'eau rêvée de Margaux de Fouchier. www.trone.paris (фр.). Процитовано 14 грудня 2022.
  26. ↑ 住宅情报局. 【VOGUE】 法裔美国人Margaux de Fouchier 在布列塔尼的家_哔哩哔哩_bilibili. www.bilibili.com (zh-Hans) . Процитовано 26 лютого 2023.
  27. ↑ а б Portrait Margaux de Fouchier | Journal | Herbarium. www.herbarium.fr (фр.). Процитовано 15 вересня 2022.
  28. ↑ Vogue - Margaux de Fouchier. Etienne H. Baussan (амер.). Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  29. ↑ Dobbs v. Jackson Women's Health Organization (англ.).
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (4 травня 2022)
Гітара Це незавершена стаття про співачку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марго_Авріл&oldid=41623132