Соняшник

Соняшник звичайний (лат. Helianthus annuus) — рід рослин родини Айстрових.

Загальні відомості

Охоплює близько 110 видів. Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується на півдні України; основна олійна культура України.

Соняшник — мексиканська «квітка сонця» ^(с.56). З Північної Америки (де соняшник був дикоростучою рослиною) в Європу рослина завезена іспанцями в 1619.

В Україні з'явився у середині 18 ст.. В Росії — в самому кінці 18 століття.^(с.420)

В Європі соняшник обробляли як декоративну рослину і орієнтовно з 1860 рр. з нього почали добувати олію. До того часу англійці їли молоді суцвіття соняшника з оцетом і маслом.^(с.56)

Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і переробленому (марґарина) виді.
Її використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).

Соняшник — цінна культура у плодозміні. Медонос. Є й декоративні форми соняшника

Види

• Helianthus agrestis Pollard — * Helianthus angustifolius L. — * Helianthus annuus L. — Соняшник однорічний
• Helianthus anomalus S.F.Blake — * Helianthus argophyllus Torr. & A.Gray — * Helianthus arizonensis R.C.Jacks. — * Helianthus atrorubens L.
• Helianthus bolanderi A.Gray — * Helianthus californicus DC. — * Helianthus carnosus Small — * Helianthus ciliaris DC. — * Helianthus cinereus
• Helianthus couplandii  — * Helianthus cusickii A.Gray — * Helianthus debilis Nutt. — ** Helianthus debilis ssp. cucumerifolius (Torr. & A.Gray) Heiser — ** Helianthus debilis ssp. debilis — ** Helianthus debilis ssp. silvestris Heiser — ** Helianthus debilis ssp. tardiflorus Heiser — ** Helianthus debilis ssp. vestitus (E.Watson) Heiser — * Helianthus decapetalus L. — * Helianthus deserticola Heiser
• Helianthus divaricatus L. — * Helianthus eggertii Small — * Helianthus floridanus A.Gray ex Chapm. — * Helianthus giganteus L.
• Helianthus glaucophyllus D.M.Sm — * Helianthus gracilentus A.Gray — * Helianthus grosseserratus M.Martens — * Helianthus heterophyllus Nutt. — * Helianthus hirsutus Raf.
• Helianthus × intermedius R.W.Long — * Helianthus laciniatus A.Gray — * Helianthus × laetiflorus Pers. — * Helianthus laevigatus Torr. & A.Gray — * Helianthus longifolius Pursh —
  

  

  Helianthus salicifolius
• Helianthus maximiliani Schrad. — * Helianthus microcephalus Torr. & A.Gray — * Helianthus mollis Lam. — * Helianthus × multiflorus L.
• Helianthus neglectus Heiser — * Helianthus niveus (Benth.) Brandegee
  • Helianthus niveus ssp. canescens (A.Gray) Heiser — ** Helianthus niveus ssp. tephrodes (A.Gray) Heiser — * Helianthus nuttallii Torr. & A.Gray
  • Helianthus nuttallii ssp. nuttallii — ** Helianthus nuttallii ssp. parishii (A.Gray) Heiser — ** Helianthus nuttallii ssp. rydbergii (Britton) R.W.Long — * Helianthus occidentalis Riddell — ** Helianthus occidentalis ssp. occidentalis  — ** Helianthus occidentalis ssp. plantagineus (Torr. & A.Gray) Heiser — * Helianthus paradoxus Heiser — * Helianthus pauciflorus Nutt.
  • Helianthus pauciflorus ssp. pauciflorus — ** Helianthus pauciflorus ssp. subrhomboideus (Rydb.) O.Spring & E.E.Schill. — * Helianthus petiolaris Nutt.
  • Helianthus petiolaris ssp. fallax Heiser — ** Helianthus petiolaris ssp. petiolaris — * Helianthus porteri (A.Gray) Pruski — * Helianthus praecox Engelm. & A.Gray
  • Helianthus praecox ssp. hirtus (Heiser) Heiser — ** Helianthus praecox ssp. praecox — ** Helianthus praecox ssp. runyonii (Heiser) Heiser —
    

    

    Helianthus tuberosus
• Helianthus praetermissus  — * Helianthus pumilus Nutt. — * Helianthus radula (Pursh) Torr. & A.Gray — * Helianthus resinosus Small — * Helianthus salicifolius A.Dietr. — * Helianthus schweinitzii Torr. & A.Gray — * Helianthus silphioides Nutt. — * Helianthus simulans E.Watson — * Helianthus smithii Heiser — * Helianthus strumosus L. — * Helianthus tuberosus L. — Соняшник бульбистий
• Helianthus verticillatus Small

Рослини, що раніше зараховувались до соняшника

• Flourensia thurifera (Molina) DC. (as H. thurifer Molina)
• Helianthella quinquenervis (Hook.) A.Gray (as H. quinquenervis Hook.)
• Helianthella uniflora var. uniflora (as H. uniflorus Nutt.)
• Pappobolus imbaburensis (Hieron.) Panero (as H. imbaburensis Hieron.)
• Tithonia rotundifolia (Mill.) S.F.Blake (as H. speciosus Hook.)
• Viguiera procumbens (Pers.) S.F.Blake (as H. procumbens Pers.)

Опис рослини

Стебло

Листя

Суцвіття

Плід

Сім'янка з оплоднем

Соняшникове поле

Коренева система сильно розвинена.

Висота стебла здебільшого 120–150 см, іноді 2-2,5 м, пряме, з губчастою серцевиною.

Листки великі, овально-серцевидні, черешкові. Нижні листки супротивні, решта — чергові.

Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском. Квітки двостатеві, трубчасті.

Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною. Цвіте з середини липня до кінця серпня. Вміст олії в насінні становить 47-52%, а в ядрі 65-67%.

Соняшник — теплолюбна і посухостійка рослина (її коріння дістає вологу з нижчих шарів ґрунту); для вирощування соняшника найпридатніші супіщані та суглинкові чорноземи.

Сировина

З лікувальною метою збирають крайові квітки і молоді листки, сухі стебла і головки рослини.
Промисловість виробляє соняшникову олію.

Хімічний склад

У крайових квітках знайдено гіркі речовини, холін, бетаїн, тараксантин, каротин. Листки містять каротин (близько 11 мг/100г), смолисті речовини та каучук (близько 0,6%). Вміст олії в насінні становить 47-52%. У соняшнику знайдено вуглеводи (близько 27%), [[Білки|білкові] (близько 20%), фітин (2%), органічні кислоти, дубильні речовини.

Застосування

У медицині

Препарати соняшника звичайного знаходять застосування в народній медицині як спазмолітичний засіб, в минулому їх використовували і як протималярійний засіб.

Соняшникова олія — цінний харчовий дієтичний продукт. У науковій медицині її використовують як розчинник для лікувальних речовин. Соняшникову та кукурудзяну олію вживають при жовчокам'яній хворобі, як жовчегінний засіб при холецеститі, холангіті, холангіогепатиті.
Натщесерце випивають 2 столові ложки соняшникової олії, лягають на правий бік і кладуть під праве підребер'я гарячу грілку.
Олія повинна входити в меню 2-3 рази на тиждень як засіб профілактики і лікування атеросклерозу, а також як продукт, що сприяє перистальтиці кишківника.
Як спазмолітичний засіб використовують спиртову настойку крайових квіток рослини. Беруть 1 частину подрібнених крайових квіток, заливають 5 частинами 70% спирту і настоюють протягом 10 діб. Приймають настойку по 30-40 крапель 3-4 рази протягом доби за 30 хв до їди. Вживають при ядусі, бронхоспазмі, тяжкому затяжному кашлі, кишкових та шлункових коліках.

У харчуванні

Плоди — насіння вживають в сирому і підсмаженому вигляді. З насіння виготовляють олію. Макуха йде на корм для худоби.

У тваринництві

Макуха соняшника — поживний корм для худоби. Стебла соняшника йдуть на силос. Існують також кормові сорти соняшника, які вирощують на зелений корм і силос.

У промисловості

Соняшникову олію використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).

Із золи соняшника добувають поташ, калій, селітру; із стебел отримують пряжу, виготовлюють чемодани, картон; із квіток роблять витяжку, яка замінює хінін, яку вживають при малярії і грипі; висушена серцевина соняшника горить як селітра..^(с.57)

Декоративне використання

Декоративні соняшники:

• Ведмежатко Теді
• Червоне сонечко

Вирощування соняшника в Україні

Продуктивність соняшнику по планеті

В Україні буйний розвиток культури С. почався з початку 20 ст.; площа під С. у 9 укр. губерніях (у тис. га): 1881 — 9,9, 1911 — 33,5, 1913 — 76 (44% усіх олійних і 19% всіх техн.), головним чином у північно-східних і центральних степових районах. Значно більші були посіви С. на Кубані (1916–318) і Донщині, з яких Україна імпортувала соняшникову олію. Частка 9 українських губерній у засівній площі С. Російській Імперії — 7%. У 1920-их pp. площа С. в УРСР зросла порівняно з 1913 у п'ятнадцятеро (на це вплинуло головним чином те, що С. став невіддмінною частиною плодозміни) — до 1,2 млн га або 56% площі під всіма техн. культурами, а питома вага в посівній площі С. у всьому СРСР збільшилася до 32%. Після колективізації площа під С. в УРСР зменшилася до 720 000 га; на всіх українських землях вона становила близько 1,5 млн га, більше ніж половину засівів С. у всьому СРСР; через надмірне поширення С. його врожайність зменшилася з 7,5 центнерів до першої світової війни до 5,5 центнерів у 1930-их pp. Після 1945 площа С. деякий час не зазнавала змін (у тис. га: 1945–920, 1950–893, 1955–935), згодом знову збільшилася (1960–1505, 1965–1777, 1970 — 1 710, 1974 — 1 719), і тепер її можна вважати усталеною.

Найбільші виробники соняшникового насіння у світі — 2005 (мільйонів метричних тон)
Росія	6.3
Україна	4.7
Аргентина	3.7
КНР	1.9
Індія	1.9
США	1.8
Туреччина	1.0
Болгарія	0.9
ПАР	0.7
Сербія	0.5
Світ загалом	31.1
Джерело: UN Food & Agriculture Organisation (FAO)[1]

Вона займає 42% площі під всіма технічними культурами (після цукрового буряка — 43%), 93% всієї площі, що її відводять під олійні культури, і 37% посівів С. у всьому СРСР та 19% світової. Площа під С. на всіх землях — разом з Кубанню (Краснодарський край; 370 000 га) і українською Слобожанщиною в РРФСР займає бл. 2,5 млн га — перше місце у світі. Валовий збір С. (1; в тис. т) та його урожайність у центнерах з 1 га (2) зазнавали в УРСР за останні роки таких змін:

Валовий збір С. (1; в тис. т) та його урожайність у центнерах з 1 га (2)

×	1940	1946-50	1951-55	1956-60	1961-65	1968-70	1971-74
1.	946	610	892	1 431	2 287	2 830	2 793
2.	13,1	6,4	10,1	11,9	13,8	16,4	16,2

Т. ч., валовий збір С. в УРСР становить 44-45%. заг. сов. і 25% світового; урожайність С. в УРСР вища, ніж в усьому СРСР (15,5).

У 2004 р. в усьому світі було зібрано понад 17,7 млн т насіння соняшнику.

Площі під культуру

Посіви С. концентруються в Центр. і Півн. Степу, менше у Лісостепу; його немає на Поліссі (докладніше див. карту).

Сорти та гібриди

В Україні висівають такі сорти С.: ВНИИ МК 1646, ВНИИ МК 6540, Армавірський 3497, стре Маяк і Зеленка 368. Але зараз основою промислового вирощування складають гібриди як вітчизняних селекціиних установ; Одеський селекційно-генетичний інститут, фірма «Сади України». Та зарубіжні фірми «Сингента», «Рустіка», «Піонер» та ін. На 2007 рік створено гібриди соняшнику стійкі до трибенуронметилу та імадазалінону що дає можливість використовувати гербіциди для боротьби з широколистними бур'янами в посівах соняшнику.

Соняшникове поле

Цікаві факти

• Найвищого соняшника в Україні — висотою 4 метри 10 сантиметрів виростив на своєму городі житель Любешова Литвинчук Степан Єфремович у 1996 році.
• Найменший соняшник в Україні, який виріс у природних умовах, мав висоту 35 сантиметрів. Він виріс на узбіччі дороги Любешів-Люб'язь у 1992 році.
• Соняшник-букет. На соняшнику, який виріс у Любешові у 2004 році, було 62 кошики, квітки і ще не розквітлі бутони.
• Найбільший в Україні кошик соняшника, який мав діаметр 47 сантиметрів, виростив Авбрамович Василь Миколайович на своєму городі в селі Люб'язь на Волині у 1995 році.

Галерея

Загальний вигляд

Соняшники

Плантація соняшника

Суцвіття

Головка соняшника

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Лещенко А. Олійні та ефіроолійні культури. К. 1956;
• Вольф В. Соняшник на Україні. К. 1965;
• Тахтаров М., Титаренко Ф. Економіка виробництва соняшника. К. 1970;
• Олійні та ефіроолійні культури. К. 1970.

Див. також

• Кульбаба лікарська‎ (айстрові)
• Топінамбур (айстрові)