Несвізький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Не́свізький за́мок
Нясві́жскі за́мак
Вали і рів Несвізького замку, 2011 р.
Вали і рів Несвізького замку, 2011 р.
Статус: пам'ятка архітектури національного значення
Країна: Білорусь Білорусь
Місце розташування: Мінська область, місто Несвіж
Географічні координати: 53°13′21″ пн. ш. 26°41′32″ сх. д. / 53.22250° пн. ш. 26.69222° сх. д. / 53.22250; 26.69222
Архітектурний стиль: бароко
Матеріал: камінь, цегла
Перша згадка: кінець 16 ст.
Початок будівництва: 2-га половина 16 ст.
Завершення будівництва: 1583 р.
Стан: триває реставрація

Не́свізький за́мок (біл. Нясвіжскі замак) — палацово-замковий комплекс, що знаходиться в північно-східній частині міста Несвіжа в Мінській області Білорусі. У XVI—XIX століттях — резиденція князів Радзивіллів. Входить до світової спадщини ЮНЕСКО.

Зміст

Історія [ред.]

Несвізький замок і місто на ритині 17 сторіччя.

16 століття [ред.]

  • Перший дерев'яний замок почав будуватися у 1551 р. при правлінні Миколая Радзивілла Чорного.
  • У 1580-х рр. при правлінні Миколая Радзивілла Сиротки Несвізький замок перебудували за проектом італійського архітектора Яна Марії Бернардоні. Фактично, він став першопочатковцем нового типу бастіонних оборонних споруд в Білорусі — так званої новоіталійської системи.
  • Саме в Несвізькому замку вперше в Білорусі з'явилася ливарна гарматна майстерня — «людвісарня». Вже в 1576 р. тут були зроблені перші сім гармат.

18 століття [ред.]

Подвір'я Несвізького замку
Несвізький замок на сучасній білоруській купюрі
  • В 1706 р. замок захоплено шведами в ході Північної війни. Вони підірвали зміцнення і бастіони, знищили більшість військового спорядження, розкопали вали, втопили гармати.

Письменник 19 століття Сирокомля писав (українською):

А скарби тут були незчислені. Без перебільшень можна казати, що більша частина Литви, така ж - України, Русь (тобто Галичина) і майже все Полісся несли сюди податки за свій хліб, за свої ліси, за риб, що в воді, за птах і бджіл, що в повітрі, і, може, й за саме повітря. Праця тисяч селян, що обміняли на гроші, наповнювала скарбниці Несвіжського замку коштовностями, комори - винами і наїдками, а світ - здивуванням ...

19 століття [ред.]

  • У 1812 р. власник замку Домінік Єронім Радзивілл з політичних міркувань підтримав Наполеона Бонапарта і виступив на стороні Франції. А коли воєнні авантюри Наполеона закінчилися поразкою, покинув замок напризволяще.
  • Тільки у 1865 р. замок знову став володінням родини Радзивіллів і його почали відновлювати. В цей же навколо нього з ініціативи дружини володаря було створено чудовий парк з п'яти різних паркових композицій: Замковий парк, Старий парк, Японський сад, Новий парк та Англійський парк. Їх залишки є й зараз.

20 століття [ред.]

  • Рід Радзивіллів володів замком до 1939 р., доки останні нащадки не були вимушені покинути Несвіж.
  • У 1941 — 1944 рр. — німецько-фашиська окупація.
  • За часів СРСР в замку знаходився профспілковий санаторій. За цей час будівля занепала, численні декоративні елементи були знищені.
  • По проголошенні незалежності Білорусі замок було передано під контроль міністерства культури.

21 століття [ред.]

  • В ніч з 24 на 25 грудня 2002 р. через халатність будівельників-реставраторів в центральному корпусі сталася пожежа.

Поточна реставрація [ред.]

Після пожежі в 2002 р. почалася чергова реставрація палацу. Але через нестачу грошей відновлення йде повільно, при цьому використовуються сучасні матеріали та спірні рішення щодо оновленні палацу. Це загрожує гармонічності унікальної пам'ятки архітектури.

Термін закінчення реставрації неодноразово відкладався. У цей час він встановлений на 2012 рік, проте міністерство культури планує ввести замок в експлуатацію вже в липні 2011 р. [1]

На базі Несвізького замку проводяться міжнародні волонтерські табори із залученням молоді до реставраційних робіт та ознайомленням гостей з білоруською культурою.[2]

Примітки [ред.]

  1. http://mir-nesvizh.com/nesvizh/info-n/nesvizh-v-presse/185-nesvizhskiy-zamok-planiruyut-vvesti-v-ekspluataciyu-v-iyule.html (рос.)
  2. http://www.belta.by/ru/all_news/society/i_393507.html (рос.)

Джерела [ред.]

  • «Искусство стран и народов мира», Т 1, М. 1962
  • «Памятники градостроительства и архитектуры УССР», т 2, 3, 1983, 1985.
  • Избранные сочин. В. Сырокомли в переводах русских поэтов, СПБ., 1879;
  • Poezje Kondratowicza, 10 тт., Warczawa, 1872.
  • журналы, «Наука и жизнь»

Посилання [ред.]