Отакар Ярош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Отакар Ярош
Otakar Jaroš
Jarosh otakar.jpg
Народився 1 серпня 1912(1912-08-01)
Лоуни, Австро-Угорщина, тепер Чеська Республіка
Помер 8 березня 1943(1943-03-08) (30 років)
Соколове Зміївського району Харківської області
Країна Чехословаччина Чехословаччина
Рід військ піхота
Роки служби 19331943
Звання капітан (посмертно)
Війни/битви Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Орден ЛенінаОрден Білого лева «За Перемогу» 1 ступеня
Надпоручник Отакар Ярош на радянській поштовій марці

О́такар Я́рош, чеськ. Otakar Jaroš (*19 липня (1 серпня) 1912, Лоуни, Австро-Угорщина, тепер Чеська Республіка — †8 березня 1943, Соколове, Харківська область) — чехословацький офіцер. Учасник Другої світової війни як командир 1-ої роти 1-го Чехословацького окремого піхотного батальйону. Надпоручник (1941), посмертно йому було присвоєно звання капітан (1943). Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в сім'ї машиніста та кочегара паровозу. Закінчив гімназію у Мєлніку та Вищу електротехнічну школу у Празі. З 1933 року служив в чехословацькій армії, де закінчив школу молодшого командного складу у місті Трнаві (тепер Словацька Республіка), потім офіцерську школу у місті Турнові, а в 1937 році Військову академію у місті Граніце-на-Мораві в Північній Моравії. Відтак до 1939 року служив командиром телеграфного підрозділу чехословацької армії у місті Пряшеві (тепер Словацька Республіка). Після захоплення Чехословаччини нацистською Німеччиною перейшов нелегально до Польщі, де вступив до чехословацького підрозділу, яким командував підполковник Людвік Свобода, а з початком Другої світової війни перейшов з підрозділом в Радянський Союз, де був з підрозділом інтернований у містах Суздаль та Оранки (тепер Російська Федерація).

З 1941 року у місті Бузулуці (тепер Російська Федерація) з числа чехословацьких громадян, чехів і словаків СРСР та закарпатських русинів почав формуватися 1-й чехословацький окремий піхотний батальйон під командуванням Людвіка Свободи. Отакар Ярош був призначений командиром 1-ої роти цього батальйону.

30 січня 1943 року батальйон був відправлений на фронт і включений до складу 25-ої гвардійської стрілецької дивізії Воронезького фронту.

8 березня 1943 року батальйон прийняв перший бій з німецькими військами біля села Соколове Зміївського району Харківської області. О 13 годині близько 60 танків і декілька бронетранспортерів противника атакували село. У ході бою бійці роти Отакара Яроша підбили 19 танків і 6 бронетранспортерів з автоматниками. Було знищено близько 300 солдатів і офіцерів противника. Під час бою Ярош був двічі поранений, але продовжував командувати ротою і вести вогонь по противнику, що наступав. У ході бою Ярош зірвав з поясу зв'язку гранат і кинувся до німецького танка, що прорвався. Чергою танкового кулемета він був убитий, але танк, наїхавши на тіло О. Яроша, підірвався на гранатах.

17 квітня 1943 року Указом Президії Верховної Ради СРСР надпоручнику О. Ярошу першому з іноземних громадян було присвоєне звання Героя Радянського Союзу посмертно.

Похований у братській могилі загиблих радянських і чехословацьких воїнів у селі Соколове.

Нагороди[ред.ред. код]

В пам'яті нащадків[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]