Суздаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Суздаль
Coat of Arms of Suzdal (Vladimir oblast).png Flag of Suzdal (Vladimir oblast).png
Герб міста Прапор міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Владимирська область
Муніципальний район Суздальська міськрада
Код ЗКАТУ: 17 445 000
Основні дані
Час заснування: 999
Населення 10 965 особи (2008)
Площа 15 км²
Поштові індекси 601291
Телефонний код +7-49231
Географічні координати: 56°25′16″ пн. ш. 40°26′56″ сх. д. / 56.421111111111° пн. ш. 40.448888888889° сх. д. / 56.421111111111; 40.448888888889Координати: 56°25′16″ пн. ш. 40°26′56″ сх. д. / 56.421111111111° пн. ш. 40.448888888889° сх. д. / 56.421111111111; 40.448888888889{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 150 м
Водойма річка Кам'янка
Влада
Веб-сторінка http://www.gorodsuzdal.ru/
Голова адміністрації Годунін Сергій Борисович (рос.)
Карта
Суздаль (Росія)
Суздаль
Суздаль

Суздаль — місто в Росії, адміністративний центр Суздальського району Владимирської області. Населення 10 240 чол. (2013).

Географія[ред.ред. код]

Розташований на річці Кам'янці, притоці річки Нерлі за 26 км на північ від Владимира.

Суздаль — місто-заповідник, входить в Золоте кільце Росії, в Владимиро-Суздальський історико-художній і архітектурний музей-заповідник.

Історія[ред.ред. код]

Точна дата його заснування невідома. Татищев вважав, що Суздаль був заснований 982 року Володимиром Святим на болотистому березі Нерлі, там, де зараз розташоване село Кідекша, і лише пізніше було перенесено на зручніше сучасне місце. Ця теорія поки що не знайшла підтвердження. У письмових джерелах Суздаль вперше згадується під 999 роком[1].

На початку XII століття при Юрію Долгорукому був центром Ростово-Суздальського князівства. У 1157 Андрій Боголюбський переніс столицю до Владимира і князівство стало називатися Владимиро-Суздальським. З середини XIII століття — столиця самостійного Суздальського князівства. На початку XIV століття — столиця Суздальсько-Нижегородського князівства.

У 1392 Суздаль увійшов до Великого Московського князівства.

У 1565 Суздаль попав в число міст, що складали опальну земщину, а після знищення опричнини став «царською вотчиною». У Смутний час суздальці зрадили Шуйському і передали своє місто тушинцям і Лисовському, який укріпив його і протримався в нім близько 8 місяців, попри неодноразові спроби з боку московського війська прогнати його звідти.

У 1612 році поляки брали в облогу Суздаль, але безуспішно.

У 1708 році місто було приписане до Московської губернії як провінційне місто; у 1778 зроблений повітовим містом Владимирського намісництва, в 1796 році — Владимирської губернії.

З XVI століття в Суздалі ведеться будівництво монастирів. Розширюються старі, зводяться нові. До XVI ст існувало 11 монастирів (нині збереглося 5 монастирських комплексів). Суздаль стає одним з релігійних центрів Росії. З середини XVII століття — період економічного підйому.

З другої половини XIX століття Суздаль стає глухим провінційним містом (у місті не розвивалася промисловість — не в останню чергу тому, що Суздаль опинився в стороні від залізниці).

1967 був прийнятий Генеральний план розвитку Суздаля, згідно з яким він ставав містом-музеєм. З міста вивели виправні установи. Були побудовані Головний туристичний комплекс, розгорнуті музейні експозиції. Проводилися роботи по реставрації пам'ятників і благоустрою міста. У 1978 (?) міжнародна організація ЮНЕСКО включила білокам'яні пам'ятники Суздаля в список об'єктів світової спадщини.

Виробництво цегли в Суздалі[ред.ред. код]

Невелике місто Суздаль виділялось поміж поселень навколо Москви і Володимира наявністю цегельних майстерень. Глину брали на берегах місцевої річки Каменки. Неподалік заснували слободу і випалювальні печі. Найдавніша з печей по випалу цегли в Суздалі, розкопана археологами, датована 12 століттям (можливо, виробництво засноване в 11 столітті). Це обумовило відносно велику кількість цегляних споруд в Суздалі, створених у період 16-18 століть і добре зберігшихся до нашого часу. (В сусідньому Володимирі, на відміну від Суздаля, для будівництва якийсь час використовували тесані кам'яні брили, незважаючи на їх дорогу ціну і необхідність мати відповідних майстрів. З тесаного каменю в Володимирі побудовані в 12 столітті і Успенський собор (Володимир), і уславлена церква Покрова на Нерлі.)

Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Панорама Покровського монастиря.
Гостиний двір в Суздалі.
Церква Бориса і Гліба
Суздальський кремль.

Суздаль зберіг велику кількість архітектурних пам'яток різних століть і стилів[2]:

  • Суздальський кремль
  • Монастирські ансамблі
    • Спасо-Євфімієв монастир
    • Покровський монастир
    • Александровський монастир
    • Ризоположенський монастир
    • Васильєвський монастир
  • Ансамбль Торгової площі
    • Торгові ряди (1806–1811, арх. А. Вершинський)
    • Церква Воскресіння (1732)
    • Церква Казанської ікони Божої Матері (1739)
    • Церква Костянтина і Олени (Цареконстантіновська) (1707)
    • Церква Всіх Скорботних (1750–1787)
    • Церква Входу Господня до Єрусалиму (1702–1707)
    • Церква Параскеви П'ятниці (1772)
  • Пам'ятники Посаду
    • Церква Успіння Божої Матері (1750)
    • Церква Іоанна Передтечі (1720)
    • Церква Святого Антіпія (1745)
    • Церква Святого Лазаря (1667)
    • Церква Кресто-Никольська (1770)
    • Церква Косьми і Даміана на Яруновій горі (1725)
  • Пам'ятники Зарічної сторони
    • Церква Знамення на Мжарі (1749)
    • Церква Ризположення на Мжарі (1777)
    • Церква Бориса і Гліба (Суздаль) на Борисовій стороні (1747)
    • Церква Іллі Пророка на Івановій горі (1758)
    • Церква Богоявлення в Шкіряній слободі (1775)
    • Церква Іоанна Передтечі в Шкіряній слободі (1703)
    • Церква Тихвинської ікони Божої Матері (кінець XVII ст.)
    • Церква Святого Миколая у Покровського монастиря (1712)
    • Церква Петра і Павла у Покровського монастиря (1699)
  • Пам'ятники слободи Скучилихи
    • Церква Смоленської ікони Божої Матері (1696–1707)
    • Церква Сімеона Столпника (1749)
    • Церква Михайла Архангела (початок XVIII ст.)
    • Кам'яний посадський будинок (кінець XVII ст.)
  • Пам'ятники довколишніх сіл
    • Церква Боголюбської ікони Божої Матері в Корівниках (1696)
    • Церква Флора і Лавра в Михалях (1803)
    • Церква Михайла Архангела в Михалях (початок XVIII ст.)
    • Церква Михайла Архангела в Івановському (середина XVIII ст.)
  • Пам'ятники музею дерев'яної архітектури

Економіка[ред.ред. код]

Оригинальная марка 975 лет Суздалю Россия 1999.jpg

Основу економічної активності в місті складають галузі, орієнтовані на прийом і обслуговування туристів: готельний бізнес, громадське харчування тощо.

В місті є промислові підприємства: швейна фабрика, підприємства харчової промисловості, з виробництва товарів культурно-побутового і господарського призначення. Розвинене городництво.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Новгородский кодекс
  2. Список наводиться за книгою: Воронин Н. Н. Владимир, Боголюбово, Суздаль, Юрьев-Польской. Москва, 1974. С. 151–231

Посилання[ред.ред. код]