Питомий опір

Пито́мий о́пір — кількісна характеристика речовини, якою визначається здатність створювати опір електричному струму.

Позначається зазвичай грецькою літерою ρ.

Одиниця вимірювання питомого опору в системі СІ — Ом$\cdot$м.

Питомий опір використовується для характеристики провідників і напівпровідників в умовах, коли виконується закон Ома.

Питомий опір — обернена величина до питомої провідності σ

$\rho = \frac{1}{\sigma}$.

Опір провідника довжиною l і з поперечним перерізом S визначається співвідношенням

$R = \rho \frac{l}{S}$.

Температурна залежність

Питомий опір провідників зростає зі збільшенням температури. Це явище зумовлене посиленням хаотичного руху атомів, а отже збільшенням частоти розсіяння носіїв заряду. Для напівпровідників питомий опір здебільшого зменшується при підвищенні температури, з-за росту концентрації носіїв заряду.

Питомий опір деяких речовин (при 20 °C)

Матеріал	Питомий опір (Ом$\cdot$м)
срібло	1,59 x 10-8
мідь	1,7 x 10-8
золото	2,44 x 10-8
алюміній	2,82 x 10-8
залізо	10 x 10-8
платина	11 x 10-8
олово	22 x 10-8
графіт	3,5 x 10-5
германій	0,46
кремній	640
скло	1010 — 1014
гума	порядку 1013
сірка	1015

[