Германій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Германій (Ge)
Атомний номер	32
Зовнішній вигляд простої речовини	світло-сірий метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	72.61 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	137 пм
Енергія йонізації (перший електрон)	760.0(7.88) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Ar] 3d10 4s2 4p2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	122 пм
Радіус йона	(+4e)53 (+2e)73 пм
Електронегативність (за Полінгом)	2.01
Електродний потенціал	0
Ступені окиснення	4
Термодинамічні властивості
Густина	5.323 г/см³
Питома теплоємність	0.322 Дж/(K моль)
Теплопровідність	60.2 Вт/(м К)
Температура плавлення	1210.6 K
Теплота плавлення	36.8 кДж/моль
Температура кипіння	3103 K
Теплота випаровування	328 кДж/моль
Молярний об'єм	13.6 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	типу алмазної
Період ґратки	5.660 Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	360.00 K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Зміст 1 Загальна інформація 2 Історія 3 Походження назви 4 Отримання 5 Застосування 6 Література

[ред.] Загальна інформація

Германій, Ґерманій (рос. германий, англ. germanium, нім. Germanium n) — хімічний елемент, символ Ge, ат. н. 32, ат. м. 72,59. Ґ. — крихкий сріблясто-білий метал. Крис-талізується в кубіч. ґратці типу алмазу. Густина 5326 кг/м³. Найпоширеніший напівпровідник. Металічний Ґ. стійкий на повітрі при кімнатній т-рі і швидко окиснюється при т-рі розжарювання (600—700 ^оС). Ґ. — розсіяний елемент. Поширеність Ґ. в земній корі (1-2)х 10 −4 %. Як домішка зустрічається в мінералах кремнію, меншою мірою в мінералах заліза і цинку. Власні мінерали Ґ. дуже рідкісні: сульфосолі — аргіродит, ґерманіт, реньєрит та ін.; подвійний гідратований оксид Ґ. і заліза — штоттит; сульфати — ітоїт, флейшерит та ін. Пром. значення вони практично не мають.

[ред.] Історія

Відкритий в 1886 німецьким хіміком К.Вінклером.

[ред.] Походження назви

Від лат. Germania — Німеччина батьківщина К. Вінклера.

[ред.] Отримання

Джерелами Ґ. є поліметалічні руди, викопне вугілля і деякі типи вулканогенно-осадового залізняку. Осн. кількість Ґ. отримують попутно з підсмольних вод при коксуванні вугілля, із золи енерге-тич. вугілля, сфалеритових і магнетитових концентратів.

[ред.] Застосування

Ґ. застосовують в радіоелектроніці і електротехніці як напівпровідник, в ядерній техніці, приладобудуванні, машинобудуванні і металургії.

Германій є важливим напівпровідниковим матеріалом із шириною забороненої зони 0,66 еВ. Основними донорами в германії є фосфор, літій, арсен, акцепторами — бор, алюміній, галій, індій. Германій — непрямозонний напівпровідник, що ускладнює його використання в оптичних пристроях.

В напівпровідникових приладах використовуються також сплави германію із кремнієм.

• "Ґерманій" (підприємство)

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3