Телур

Телур (Te)
Атомний номер	52
Зовнішній вигляд простої речовини	сріблясто-білий крихкий напівметал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	127,6 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	160 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	869,0 (9,01) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Kr] 4d10 5s2 5p4
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	136 пм
Радіус іона	(+6e) 56 211 (-2e) пм
Електронегативність (за Полінгом)	2,1
Електродний потенціал	0
Ступені окиснення	6, 4, 2
Термодинамічні властивості
Густина	6,24 г/см³
Питома теплоємність	0,201 Дж/(K моль)
Теплопровідність	14,3 Вт/(м К)
Температура плавлення	722,7 K
Теплота плавлення	17,91 кДж/моль
Температура кипіння	1 263 K
Теплота випаровування	49,8 кДж/моль
Молярний об'єм	20,5 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	гексагональна
Період ґратки	4,450 Å
Відношення c/a	1,330
Температура Дебая	n/a K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Телур — хімічний елемент із атомним номером 52, сріблясто-білий металоїд, схожий на олово, як елемент 16-ої групи за хімічними властивостями близький до селену та сульфуру. Використовується зазвичай у сплавах і в напівпровідниковій промисловості.

Кристал телуру.

Історія

Вперше був знайдений 1782 року в золотоносних рудах Трансільванії (Румунія) гірським інспектором Францом Йозефом Мюллером (згодом барон фон Райхенштайн), на території Австро-Угорщини. 1798 року Мартін Генріх Клапрот виділив телур і визначив його найважливіші властивості.
1814 року символ «Те» запропонований Берцеліусом.

Походження назви

Від латинського лат. tellus, родовий відмінок лат. telluris — Земля.

Отримання

Основне джерело телуру - відходи електролітичного рафінування міді і свинцю. Відходи випалюють, телур залишається в золі, яку промивають соляною кислотою. З отриманого солянокислого розчину телур виділяють, пропускаючи через нього сірчистий газ SO_2.
Для розділення селену і телуру додають сірчану кислоту. При цьому випадає діоксид телуру ТеО_2, а H₂SeO₃ залишається в розчині. З оксиду ТеО₂ телур відновлюють вугіллям.
Для очищення телуру від сірки і селену використовують його здатність під дією відновлювача (Al) у лужному середовищі переходити в розчинний дителурид динатрію Na₂Te_2:

6Te + 2Al + 8NaOH = 3Na₂Te₂ + 2Na[Al(OH)₄].

Для осадження телуру, через розчин пропускають кисень або повітря :

2Na₂Te₂ + 2H₂O + O₂ = 4Te + 4NaOH.

Див. також

• Телурони

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4