Покровка (Роздільнянська міська громада)
| село Покровка | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Громада | Роздільнянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140130430018701 |
| Облікова картка | Покровка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1924 (100 років) |
| Населення | ▲448 (01.01.2016)[1] |
| Площа | 1,06[2] км² |
| Густота населення | 353,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67436 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°46′48″ пн. ш. 30°08′22″ сх. д. / 46.78000° пн. ш. 30.13944° сх. д.Координати: 46°46′48″ пн. ш. 30°08′22″ сх. д. / 46.78000° пн. ш. 30.13944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
126 м |
| Водойми | р. Барабой |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
| Карта | |
  Покровка | |
 Покровка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Покро́вка — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 448 осіб. Відноситься до Кам'янського старостинського округу.
Історія[ред. | ред. код]
На початку 1924 року хутір Покровський відносився до Степанівської сільради району Енгельса Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення хутора Покровського становили молдовани (151 особа). Вони мали 31 господарство[3].
Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинула 1 людина:
- Ференц Микола Іванович[4].
Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Кіровської сільської ради[5].
12 вересня 1967 року до складу Покровки увійшло колишнє село Новий Мир (колишня єврейська та німецька землеробська колонія, відоме ще як Новомирка, Нейфельд та Найвельт)[6][7]. Хутір Новий Мир був заснований у 1926 році на території Жовтневої сільради Зельцького району і нараховував 122 жителі, у 1943 році — 238[7].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Кам'янської сільради.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 492 особи, з яких 226 чоловіків та 266 жінок.[8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 453 особи.[9]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 35,54 % |
| молдовська | 33,11 % |
| російська | 30,68 % |
| болгарська | 0,22 % |
| вірменська | 0,22 % |
| інші | 0,23 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Болгарин Сергій Іванович — військовий, Герой Радянського Союзу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Паспорт Кам'янської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2020. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва "Пролетарій", 1925. — С. 49.
- ↑ Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори-упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 861
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Отдельные еврейские земледельческие поселения Юга Украины, основанные в 1920-1930 гг. evkol.ucoz.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ а б В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 376. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||||||||