Торосове
| село Торосове | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Громада | Затишанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140050160013055 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1857 |
| Колишня назва | Гофнунґсфельд, Леніне |
| Населення | 874 |
| Площа | 3,45 км² |
| Густота населення | 253,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66743 |
| Телефонний код | +380 4860 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°13′49″ пн. ш. 29°58′09″ сх. д. / 47.23028° пн. ш. 29.96917° сх. д.Координати: 47°13′49″ пн. ш. 29°58′09″ сх. д. / 47.23028° пн. ш. 29.96917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
122 м |
| Найближча залізнична станція | Затишшя |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66740, Одеська обл. Захарівський р-н, смт Затишшя, вул. Суворова, 34 |
| Карта | |
  Торосове | |
 Торосове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Торосове (до 2016 — Леніне) — село в Україні, в Затишанській об'єднаній територіальній громаді Роздільнянського району Одеської області. Відстань від Затишшя: автошляхами — 18 км, фізична — 14 км. Між платформою Торосове та станцією Затишшя, залізницею — 12 км. За переписом 2001 року населення складало 918 осіб. Староста: Кущенко Марія Петрівна.
До 17 липня 2020 року було підпорядковане Захарівському району, який був ліквідований[1].
Історія[ред. | ред. код]
Засноване в 1857 році, як німецька колонія Гофнунґсфельд (нім. Hoffnungsfeld — «Поле Надій»). Пізніше перейменовано в Торосове. З 1963 року — Леніне. (17.05.1963 села Антонівка, Михайлівка, Трудівка та Леніне (Торосове)[2] об'єднані в один населений пункт Леніне).
Основою господарської діяльності була ферма з биками біля «Німецького ставка», що обслуговувалась місцевими німцями та людьми, яких вони наймали. Колоністам було добре відоме іспанське слово «toros» — бики («el toro» в однині), тож найімовірніше назва походить від нього. Побутує думка, що Торос — ім'я засновника села.
1899 року в селі народився державний і політичний діяч Третього Рейху — Георг Лейббрандт.
В 1963—2016 роках, село юридично мало назву Леніне, та навіть за 52 роки назва не закріпилась у побуті. Село завжди називали Торосове. Леніним село називали — коли мова йшла про офіційні чи філософські речі. Єдине село громади, офіційна назва якого підлягала декомунізації. Залізнична платформа біля села завжди мала назву Торосове.
17 березня 2016 року селу повернено назву Торосове[3].
Головна вулиця села, що простягається на 3,7 кілометра — найдовша в громаді. Вздовж колишньої німецької колонії — складається з двох проїжджих частин розділених струмком. у Трудівці та на під'їзді до неї — не має твердого покриття.
Села, об'єднані 1963 року з Торосовим[ред. | ред. код]
- Антонівка
Вперше згадується другої половини XIX сторіччя, за назвою Антоновича. В Антонівці розташована основна (нині єдина діюча, як агропідприємство) частина колишнього Торосівського колгоспу.
- Михайлівка
Засноване у 1920-ті роки. Найзахідніша частина Торосового. Наприкінці 1980-х років, Михайлівка доповнилась новою вулицею — Новоселів, всі будинки на якій є однотипними. Вулиця відома в Торосовому, як «Доміки». В пізньорадянські часи в Михайлівці розташовувався основний магазин Торосового. Тут же розташований основний цвинтар Торосового.
- Трудівка
Засноване у 1920-ті роки. Село й сьогодні (2020 рік), фактично є окремим. Тут розташований один із двох діючих цвинтарів Торосового. До 2021 року до Трудівки не було дороги з твердим покриттям.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 800 осіб, з яких 365 чоловіків та 435 жінок.[4]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 870 осіб.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,65 % |
| молдовська | 2,29 % |
| російська | 1,83 % |
| болгарська | 0,23 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Златьєв Сергій Анатолійович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
- ↑ Рада декомунізувала ще майже 200 сіл і міст. Українська правда. 17 березня 2016. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Список населених пунктів Херсонської губернії. Тираспільский повіт.
- Біографія Георга Лейбрандта (en.)
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
