Павлівка (Степанівська сільська громада)
| село Павлівка | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Громада | Степанівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140150130043962 |
| Облікова картка | Павлівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1856 |
| Перша згадка | 1856 (168 років) |
| Населення | ▲ 890 (01.01.2019)[1] |
| Площа | 0,638 км² |
| Густота населення | 1156,74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67484 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°45′33″ пн. ш. 29°59′13″ сх. д. / 46.75917° пн. ш. 29.98694° сх. д.Координати: 46°45′33″ пн. ш. 29°59′13″ сх. д. / 46.75917° пн. ш. 29.98694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
6 м |
| Водойми | р. Кучурган |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27 |
| Карта | |
  Павлівка | |
 Павлівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Павлі́вка(у минулому — Павло-Майорова, Візирякова, Візирянівка) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 890 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
У 1856 році в поселені Павлівка поміщиці Візирянової було 15 дворів[2].
В 1859 році у власницькому селищі Павлівка (Візирянова) 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 22 двора, у яких мешкало 58 чоловік і 58 жінок[3].
В 1887 році у селищі Павлівка (Визирянівка та Павло-Майорова) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 45 чоловіків та 69 жінок[4].
Станом на 20 серпня 1892 року при містечку Павлівка 1-го стану були польові землеволодіння (1502 десятини, 1227 сажнів) Сильвестрович Ольги Дмитрівної (дружина майора)[5].
В 1896 році в селищі Павлівка (Павло-Майорова, Візирякова, Візирянівка) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 25 дворів, у яких мешкало 119 людей (60 чоловіків і 59 жінок). В населеному пункті була лавка та корчма[6].
На 1 січня 1906 року в містечку Павлівка (Візирянівка, Візирякова, Павло-Маіорова) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, який розташований на лівій стороні Кучургану, були десятинники та різночинці; проживали євреї й малороси; була синагога; базари у неділю, але збирались рідко; існували колодязі, один багатоводний - з нього подавалась вода на станції Роздільна та Кучурган; 18 дворів, в яких мешкало 129 людей (59 чоловіків і 70 жінок)[7].
У 1916 році на хуторі Павлівка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 26 людей (12 чоловіка і 14 жінок)[8].
Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Павлівка (Павло-Майорова, Візирякова, Візирянівка) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 6 домогосподарств. Для 4 домогосподарів рідною мовою була російська, 2 — українська. На хуторі 26 людей наявного населення (13 чоловіків і 13 жінок). Родина домогосподаря: 12 чоловіків та 10 жінок (родичів: 3 жінки; наймані працівники: 1 чоловік). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 1 чоловік[9].
В 1925-1940 рр. Павлівка входила до складу Тираспольського району (з 1935 року — Слободзейського району) Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Українська РСР). З 1940 року у складі Роздільнянського району Одеської області.
Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Степанівської сільської Ради[10].
На 1 травня 1967 року село входило до складу Кучурганської сільської Ради[11].
Станом на 1 січня 1984 року Павлівка перебувала в складі Степанівської сільської Ради[12].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 723 особи, з яких 320 чоловіків та 403 жінки.[13]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 735 осіб.[14]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[15]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 65,18 % |
| російська | 32,93 % |
| молдовська | 0,95 % |
| білоруська | 0,41 % |
| болгарська | 0,27 % |
| інші | 0,26 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Паспорт Степанівської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 57.
- ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 140.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 17.(рос.)
- ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 18.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 151.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320.(рос.)
- ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 31.
- ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — С. 50.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||||||||