Помело (дерево)
| Поме́ло | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Citrus maxima |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Citrus grandis | ||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Поме́ло, інколи помпельмус або шеддок (Citrus maxima або Citrus grandis) — вічнозелена рослина, дерево роду цитрус (Citrus) та його плід, блідо-зеленого або жовтого кольорів, за розміром більший за грейпфрут. Вага плоду, солодкого за смаком, може сягати кількох кілограмів, діаметр — до 30 сантиметрів. Вважається придатними для вживання в їжу не тільки дольки, а і м'якоть та шкірка, яка не така гірка як у інших цитрусових. Від грейпфрута помело відрізняється крупнішими волокнами і дуже солодким смаком. На побутовому рівні вважається, що помело — сорт грейпфрута, однак генетики вважають, що грейпфрут видозмінений нащадок помело. Живильна цінність і користь для здоров'я: джерело вітамінів А, В і С, а також кальцію, фосфору і харчовою клітковиною. 2 часточки памело = 30 калорій. Сезон помело в Таїланді триває з липня по вересень.
Зміст |
Походження [ред.]
Батьківщиною помело вважається Малайський архіпелаг на південному сході Азії. В дикому вигляді зустрічається на річкових берегах Тонги, Фіджі і Гаваях. В наш час[Коли?] активно вирощується в південному Китаї, Тайланді, Тайвані, Бангладеші, на півдні Японії, у В'єтнамі, Індії, Індонезії, М'янмі, Новій Гвінеї та на островах Таїті. Сортові рослини помело культивуються також в Ізраїлі та на Середземномор'ї, в країнах Карибського басейну та у Південній Африці, в США — в Аризоні, Каліфорнії, Флориді та Техасі.
Назва [ред.]
Слово поме́ло походить від англійських слів pomelo, pumelo, pummelo іноді й pumello, які в свою чергу походять від датського pompelmoes — помпе́льмус, тобто грейпфрут. Помело іноді називають ше́ддоком, на честь англійського капітана Шеддока (англ. Shaddock), який завіз насіння рослини з Малайського архіпелагу на Барбадос та Ямайку в XVII столітті. Ця назва дійшла до наших часів завдяки роботам Ганса Слоана (1696, 1707), який одним з перших описав рослину та навів ілюстрацію плоду та гілки з листям.
Згідно з іншими джерелами вперше описав помело як Citrus grandis Osbeck в 1696 році ботанік Леонард Плукенет , щоправда він разом із Гансом Слоаном були одностайниим у використанні назви шеддок. Сучасна назва по́мело (тоді з наголосом на першому складі) була започаткована помологічним товариством США за підтримки департаменту землеробства США.
Різновид помело [ред.]
- Khao horn. Колір — жовтувато-зелений. М'якуш — білий і солодкий.
- Khao namphung. Грушовидна форма. Жовтувато-зелена шкірка. М'якуш — жовтувато-білого кольору, солодкий.
- Khao paen. Форма — сплюснута куля. Жовтувато-зелена шкірка. Білий М'якуш, кислуватий присмак.
- Khao phuang. Грушовидна форма. Зеленувато-жовта шкірка. Жовтувато-білий, кисло-солодкий м'якуш.
- Thongdi. Куляста форма. Темно-зелена шкірка. М'якуш — рожевий і солодкий.
Джерела [ред.]
Література [ред.]
- Бюлетень всесоюзного інституту рослинництва, Ленінград, № 12-18, 1968 (рос.)
- Відомості Батумського субтропічного ботанічного саду, Батумі, 1936 (рос.)
- Walton B. Sinclair The grapefruit: its composition, physiology, and products // University of California, Division of Agricultural Sciences, 1972 (англ.)
