Рейнгард Гейдріх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рейнгард Гейдріх
Reinhard Tristan Eugen Heydrich
Рейнгард Гейдріх
1-й керівник Головного управління імперської безпеки
 
Народження: 7 березня 1904(1904-03-07)
Галле, Саксонія, Німецька імперія
Смерть: 4 червня 1942(1942-06-04) (38 років)
Прага, Протекторат Богемії і Моравії, Третій рейх
 
Військова служба
Звання: SS-Obergruppenführer Collar Rank.svg Обергруппенфюрер СС,
General der Polizei shoulderboard.gif генерал поліції
 
Автограф: Автограф

Рейнгард Гейдріх Трістан Ойген (нім. Reinhard Tristan Eugen Heydrich; 7 березня 1904, Галле, Саксонія, Німецька імперія — 4 червня 1942, Прага, Протекторат Богемії і Моравії, Третій рейх) — державний і політичний діяч нацистської Німеччини, начальник Головного управління імперської безпеки (1939-1942), заступник імперського протектора Богемії і Моравії (1941-1942). Обергрупенфюрер СС і генерал поліції (1941).

Біографія[ред.ред. код]

Рейнгард Гейдріх народився 7 березня 1904 року в Галле-на-Заалі в родині директора музичної школи. Після закінчення Першої Світової війни вступив Фрайкорпс генерала Меркера, в 1922 році був зарахований до офіцерське училище ВМФ і в 1926 році отримав звання лейтенанта ВМФ. У квітні 1931 постав перед судом честі ВМФ по звинуваченню в образі дівчини і був звільнений з флоту. У грудні того ж року одружився з Ліні фон Остен, у шлюбі з якою у Гейдріха народилося четверо дітей.

1 липня 1931 Рейнгард Гейдріх вступив в НСДАП, а 10 серпня був зарахований до СС у званні Штурмфюрер СС. Організовує в рамках СС розвідувальний відділ «1С», а в липні 1932 стає керівником служби безпеки рейхсфюрера СС (СД). У березні 1933 займає посаду начальника політичної поліції Мюнхена, а в квітні 1934 обіймає посаду заступника Гіммлера в таємної політичної поліції Пруссії (Гестапо). Разом з рейхсфюрером СС займався організацією концтабору Дахау, був головним організатором «Ночі довгих ножів», ініціював створення Військ СС і юнкерських шкіл СС, для яких особисто розробив навчальну програму. У червні 1936 року був призначений шефом поліції безпеки і СД. Стрімко рухався по службі в СС — якщо в 1932 Гейдріх отримав звання штандартенфюрера СС, то вже в липні 1934 року він став группенфюрером СС.

Гейдріх будучи на посаді шефа поліції безпеки і СД брав участь у всіх внутрішньо-і зовнішньополітичних справах Третього Рейху, був організатором «справи фон Бломберг» і «справи фон Фріча», брав активну участь у підготовці до приєднання до Німеччини Австрії, Судетської області та Чехії, керував діями СС і СД під час «Кришталевої ночі». За його ініціативою в 1938 році були створені айнзатцгрупи СС, що проводили терор на окупованих територіях. Гейдріх також домігся зняття всіх обмежень на розвиток Військ СС, чому активно перешкоджав Вермахт. У 1939 році створив і став керівником Головного управління імперської безпеки — РСХА, а в 1940 став президентом Міжнародної комісії кримінальної поліції — праобраз майбутнього Інтерполу.

Незважаючи на свій 16-годинний робочий день активно займався спортом, був фехтувальником олімпійського рівня, в грудні 1940 Рейнахард Гейдріх був призначений заступником керівника Спортивного товариства СС і інспектором СС з фізичної підготовки. Крім того, перед початком Західної кампанії Гейдріх закінчив льотну підготовку, та у якості льотчика-винищувача брав участь у повітряних боях у Франції, також брав участь в розвідувальних польотах над Англією та Шотландією, а в 1941 році воював на Східному фронті, де збив 3 літаки супротивника.

24 вересня 1941 Гейдріх отримав своє останнє звання обергрупенфюрер СС і з початком війни з СРСР організував і керував діяльністю айнзатцгруп СС, які ліквідовували євреїв, циган, комуністів і потенційних ворогом на території СРСР і на командування якими він призначив керівників управлінь РСХА. 27 вересня 1941 Гейдріх був призначений заступником імперського протектора Богемії і Моравії, зберігши за собою пост шефа поліції безпеки і СД (офіційна назва посади шефа РСХА). 27 травня 1942, під час поїздки на аеродром, був обстріляний англійськими диверсантами. Помер від ран 4 червня 1942 і був урочисто похований у Берліні.

Посилання[ред.ред. код]

Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Б.М.Шапошников
СРСР
Людина тижня
журналу «Тайм»

Time Magazine logo.svg
23 лютого 1942
Наступник:
Томоюкі Ямашита
Японська імперія